Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100628, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Особливості виявлення та розслідування підкупу медичних працівників

Здобувач

Юрків Роксолана Романівна,

Керівник Фігурський Володимир Михайлович
Опонент Щур Богдан Володимирович
Опонент Крушинський Сергій Антонович
Рецензент Бобечко Назар Ростиславович
Рецензент Войнарович Альона Богданівна

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право. Право

Дата захисту

04-02-2022

Опис

Звернено увагу, що основними елементами криміналістичної характеристики цього виду кримінального правопорушення є узагальнені відомості про: а) предмет посягання; б) особу правопорушника та особу потерпілого; в) спосіб підкупу медичних працівників; г) обстановку підкупу медичних працівників; д) слідову картина підкупу медичних працівників. Зазначено, що підкупом медичного працівника є пропозиція, обіцянка надати неправомірну вигоду медичному працівнику, її надання, а також прийняття медичним працівником пропозиції чи обіцянки, прохання чи вимагання надати йому таку неправомірну вигоду та її одержання за вчинення або невчинення будь-яких дій в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Виокремлено алгоритм дій слідчого щодо визначення особи правопорушника медичного працівника: 1) з’ясування наявності в особи правового статусу медичного працівника; 2) встановлення на рівні нормативно-правових актів системи прав та обов’язків такої особи у сфері охорони здоров’я; 3) закріплення у законодавстві відповідальності за корупційні діяння, пов’язані з наданням медичної допомоги. Розглянуто три типові ситуації початкового етапу розслідування підкупу медичних працівників: заява заінтересованої особи про підкуп медичного працівника, що готується; заява заінтересованої особи про факт підкупу медичного працівника; відомості про факт підкупу медичного працівника чи підкуп, що готується, отримані від органу, що проводить оперативно-розшукову діяльність. Розкрито тактичні особливості проведення таких процесуальних дій початкового етапу розслідування підкупу медичних працівників як: 1) допит потерпілого або заявника (викривача); 2) огляд майбутнього предмета неправомірної вигоди; 3) затримання правопорушника на гарячому і тимчасове вилучення майна; 4) особистий обшук підозрюваного, а за необхідності – його освідування; 5) огляд місця події; 6) допит підозрюваного; 7) обшук за місцем роботи та проживання підозрюваного, а за наявності для цього підстав – у родичів, друзів, знайомих; 8) огляд документів, що регламентують діяльність медичного закладу (статут, інші установчі документи) та визначають коло службових обов’язків медичного працівника (посадові інструкції, накази); 9) накладення арешту на майно підозрюваного; 10) допит свідків; 11) призначення і проведення експертиз; 12) проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Зазначено, що організація розслідування підкупу медичних працівників охоплює такі елементи: розгляд первинних відомостей та окреслення обставин, що підлягають доказуванню; визначення і конкретизацію мети розслідування; окреслення сил і засобів досягнення такої мети; планування розслідування; типові слідчі ситуації; взаємодію слідчого з оперативними підрозділами; мобілізацію учасників розслідування та координацію їхніх дій; використання у розслідуванні спеціальних знань. До завдань наступного етапу розслідування підкупу медичних працівників віднесено: завершення перевірки раніше побудованих слідчих версій щодо події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила; продовження формування доказової бази; усунення суперечностей у доказовому матеріалі; одержання докладних відомостей про особу правопорушника; з’ясування усіх інших обставин, що підлягають доказуванню; формулювання законної та обґрунтованої підозри; вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Обґрунтовано, що завершальний етап розслідування підкупу медичних працівників спрямований на виконання таких завдань: а) оцінку слідчим зібраних доказів під кутом їх достатності для вирішення питання про закінчення досудового розслідування; б) вирішення ним питання про закінчення досудового розслідування; в) систематизацію та належне оформлення матеріалів кримінального провадження; г) надання доступу учасникам кримінального провадження до матеріалів досудового розслідування; д) визначення прокурором спрямування кримінального провадженні, що надійшло до нього з обвинувальним актом.