Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100764, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Гігієнічна оцінка впливу ароматичних вуглеводнів та формальдегіду атмосферного повітря на стан здоров’я дитячого населення індустріального регіону

Здобувач

Степанов Сергій Володимирович,

Керівник Рублевська Надія Іванівна
Опонент Сергета Ігор Володимирович
Опонент Бабієнко Володимир Володимирович
Рецензент Онул Наталія Михайлівна
Рецензент Крячкова Лілія Вікторівна

На здобуття

Доктор філософії, 229, Громадське здоров'я

Дата захисту

23-02-2022

Опис

Мета роботи - на підставі гігієнічної оцінки впливу ароматичних вуглеводнів та формальдегіду на стан здоров’я дитячого населення удосконалити систему заходів щодо зниження негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на стан здоров’я дітей-мешканців індустріального регіону. У ході виконання роботи встановлено, що основними джерелами забруднення атмосферного повітря у досліджуваних містах Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг є стаціонарні джерела викидів від промислових підприємств. Найбільша частка забруднення у м. Дніпро припадає на підприємство енергетичного комплексу - 71% (p<0,05), у Кривому Розі - 79% (p<0,05) припадає на підприємство металургійного комплексу. Подібна ситуація складається і в м. Кам’янське, де обсяг викидів металургійного комбінату становить 94% (p<0,05) всіх промислових викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря. Обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення у досліджуваних містах коливається в межах 69,06 (23,13) - 323,02 (27,13) M (SD) тис. тон на рік з найвищим рівнем у м. Кривий Ріг (323,02 (27,13) тис. тон на рік), де обсяг промислових викидів що статистично значуще у 3,5-5,5 рази вище, ніж у містах Дніпро та Кам’янське та у 2700 разів вище порівняно з контрольним містом Новомосковськ (p<0,001). У середньому за 2013-2018 рр. найвищий обсяг викидів специфічних забруднювачів до атмосферного повітря від стаціонарних джерел забруднення виявлено у м. Кривий Ріг 16,00 (95% ДІ 8,53-23,47) тис. т. рік, що статистично значуще у 4,53 рази вище, ніж у м. Дніпро (3,53 (95% ДІ 0,64-6,42) тис. тон на рік), у 6,13 вище, ніж у м. Кам’янське (2,61 (95% ДІ 1,55-3,68) тис. тон на рік) та у 997,3 рази вище, ніж у м. Новомосковськ 0,02 (95% ДІ 0,007-0,025) тис. тон на рік (p<0,001). При порівнянні структури дитячої захворюваності у досліджуваних містах встановлено, що у середньому за період спостереження найвищий рівень захворюваності дитячого населення приходиться на хвороби дихальної системи. І становить у м. Кам’янське 12799,9 (95% ДІ 11890,19-13709,61) на 10 тис. дітей, у м. Кривий Ріг - (11668,0 (95% ДІ 11245,36-12090,64)), у м. Дніпро - (10360,2 (95% ДІ 9912,7-10807,7)), що у 1,13-1,39 разів вище, ніж у м. Новомосковськ - (9208,23 (95% ДІ 8942,88-9473,58)) (p<0,001). При аналізі рівня захворюваності дитячого населення хворобами центральної нервової системи (ЦНС) найвищий рівень встановлено у м. Дніпро (363,4 (95% ДІ 322,9-403,8)) на 10 тис. дит. насел. та м. Кам’янське (321,1 (95% ДІ 287,66-354,54)). Встановлено, що цей показник у 1,69-1,70 рази статистично значуще вищий, ніж у м. Новомосковськ (215,2 (95% ДІ 201,27-229,06) на 10 тис. дит. насел. (p<0,001). Рівень дитячої захворюваності хворобами серцево-судинної системи (ХСК) у м. Дніпро в середньому за досліджуваний період знаходився на рівні (102,8 (95% ДІ 92,7-112,9) на 10 тис. дит. насел.), у м. Кривий Ріг - (52,4 (95% ДІ 46,15-58,65)) на 10 тис. дит. насел., у м. Кам’янське - 65,9 (95% ДІ 57,46-74,27) на 10 тис. дит. насел.), що в 2,25 - 4,43 рази вищий, ніж у м. Новомосковськ (23,2 (95% ДІ 15,95-30,42) на 10 тис. дит. насел. (p<0,001). Онкологічна захворюваність у дитячого населення досліджуваних міст у середньому за 2013-2018 роки складала у м. Кам’янське - 74,9 (95% ДІ 53,05-96,65) на 10 тис. дит. насел., що в 2,35 рази вище, ніж у Новомосковську - 31,9 (95% ДІ 26,04-37,79) на 10 тис. дит. насел. (p<0,05). Встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок між сумарним АН досліджуваних забруднюючих речовин, з урахуванням комбінованим модифікуючого впливу на органи-мішені, та рівнем загальної захворюваності дитячого населення - r=0,53, t= 2,9 (р<0,05). У роботі запропоновані єдині підходи до системи моніторингу за якістю атмосферного повітря. Запропонована модель епідеміологічного нагляду за неінфекційними хворобами, пов’язаними з впливом факторів навколишнього середовища, з оцінкою канцерогенних та неканцерогенних ризиків для вчасного реагування та впровадження необхідних профілактичних заходів