Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100845, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Метафора у промовах сучасних турецьких політиків: типологія і функції.

Здобувач

Польова Олена Сергіївна,

Керівник Сорокін Сергій Володимирович
Опонент Покровська Ірина Леонідівна
Опонент Кущ Еліна Олексіївна
Рецензент Мелько Христина Богданівна
Рецензент Тімкова Тетяна Миколаївна

На здобуття

Доктор філософії, 035, Гуманітарні науки. Філологія

Дата захисту

15-06-2022

Опис

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню типів і функцій метафори у промовах сучасних турецьких політиків. У роботі побудовано й описано метафоричні моделі з відповідними фреймами й слотами з урахуванням характеру корелятивного домену, інтерпретовано значення метафор і виявлено їхні типи, що відбивають ментальні особливості носіїв турецької мови. Під поняттям метафора в роботі розуміється засіб відтворення в мові процесу перенесення знань із однієї поняттєвої сфери в іншу на основі асоціації чи аналогії, який відображає національну культуру й національний менталітет. Підтверджено, що метафора як один із ключових засобів політичного й ідеологічного впливу стала невід’ємною частиною промов сучасних турецьких політиків, до якої вони вдаються протягом усієї промови: у вступі, в основній та фінальній частинах. Як ефективний інструмент когнітивного відображення дійсності в турецькій мові й у мовній картині світу загалом, метафора використовується політиками з метою привернути увагу аудиторії, у доступній, стислій формі передати складну ідею або інформацію. Установлено, що ефективним способом для аналізу метафоричних одиниць, виявлених у промовах сучасних турецьких політиків, є методика метафоричного моделювання, яка вперше апробована в українській тюркології. На основі відібраного фактичного матеріалу було побудовано десять метафоричних моделей, які проаналізовано з урахуванням корелятивного й референтного доменів, фреймів і слотів, показників частотності й продуктивності. Новизною відзначено побудову таких метафоричних моделей: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ РЕЛІГІЇ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ ЕПІЧНИХ ГЕРОЇВ і СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ КАЗКОВИХ ГЕРОЇВ, внутрішня структура (фрейми і слоти) яких є повністю унікальною. Метафоричним моделям СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ ЕПІЧНИХ ГЕРОЇВ і СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ КАЗКОВИХ ГЕРОЇВ характерна найменша продуктивність (сюжети турецької епічної літератури й казок народів світу стали корелятивними доменами для 12 % метафор) та переважно негативні або іронічні конотації. У результаті дослідження визначено 6 типів соціальних метафор у промовах сучасних турецьких політиків: антропоморфна, морбіальна, театральна, спортивна, транспортна та побутова метафори. Установлено, що турецькі політики часто осмислюють навколишню дійсність через категорії здоров’я та хвороб, оскільки 45,6 % метафоричних одиниць ґрунтуються на порівняннях явищ і процесів навколишнього світу та політичних реалій із анатомічними, фізіологічними та психологічними якостями людини. Театральні метафори мають здебільшого негативні, іронічні й рідше нейтральні конотації у промовах сучасних турецьких політиків, символізуючи нещирість, байдужість, підступність. Метафори, засновані на асоціаціях суспільно-політичних явищ і процесів з об’єктами й предметами побутової сфери, відображають як позитивну, так і негативну оцінну модальність, оскільки є засобами вираження впливовості, відновлення, душевного болю, а також внутрішньополітичних чвар, занепаду тощо. Найменш продуктивними у промовах сучасних турецьких політиків виявилися метафоричні одиниці, корелятом для яких послугувала сфера транспорту. Транспортні метафори мають переважно нейтральні й подекуди негативні конотації, позначаючи, як правило, занепад або рух уперед. Доведено, що в сучасному турецькому політичному мовленні метафорична концептуалізація жінки реалізується через численні позитивні образи, оскільки турецькі політики дедалі частіше визнають значущість жінки для суспільства як цілісної системи й рідше вдаються до негативних метафоричних порівнянь. Аналіз функційного потенціалу метафори у промовах сучасних турецьких політиків довів, що її роль в політичній комунікації не обмежується лише наданням мові виразності й образності. Метафора в політичній промові виконує різні функції, серед яких виокремлено чотири основні функції з їхніми різновидами: когнітивна функція (номінативно-оцінна, моделююча, інструментальна й гіпотетична функції), волюнтативна (евфемістична й популяризаторська функції), маніпулятивна (спонукальна й аргументативна функції), емотивно-експресивна функції. Теоретичне значення дисертації пов’язане з розширенням основних концептуальних положень з дослідження метафор у політичній комунікації, зокрема в турецькомовних текстах політичних промов. Виявлення особливостей функціювання метафор у промовах турецьких політиків сприятиме доповненню теоретичних засад для систематизації лексико-граматичних засобів, характерних для турецьких політичних текстів. Лінгвокультурологічний аспект одержаних результатів дисертації є суттєвим внеском у науки міждисциплінарного характеру, об’єктом вивчення яких є ментальність, національна й індивідуальна свідомість носіїв певних мов.