Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U100970, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

КОМБІНАТОРНА СЕМАНТИКА ДЕМІНУТИВІВ У НОВОГРЕЦЬКІЙ, СЕРБСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ (на матеріалі колискових пісень)

Здобувач

Романенко Ольга Петрівна,

Керівник Корольова Алла Валер'янівна
Опонент Толчеєва Тетяна Станіславівна
Опонент Руда Наталя Вікторівна
Рецензент Бурка Наталія Анатоліївна
Рецензент Мусієнко Юлія Анатоліївна

На здобуття

Доктор філософії, 035, Гуманітарні науки. Філологія

Дата захисту

20-10-2022

Опис

У дисертації запропоновано новий комбінаторно-семантичний підхід до вивчення фольклорних демінутивів у колискових піснях новогрецької, сербської та української мов. Уперше в сучасній етнолінгвістиці апробовано термін фольклорні демінутиви, під якими у роботі розуміються зменшувально-пестливі мовно-поетичні знаки, що набули комбінаторно-експресивного потенціалу в такому жанрі народно-поетичної творчості, як колискові пісні, монотонний наспів яких й музичний ритм зумовлюють фонологічну дистрибуцію, граматичну валентність і семантичну сполучуваність як власне демінутивних суфіксів, так і демінутивних одиниць з їх когнітивно-метафоричним змістом. Розкрито комбінаторний потенціал демінутивів у семасіологічному та ономасіологічному аспектах. Установлено зв’язок демінутивної деривації із взаємодією кореневої й афіксальної морфем, результатом якої є трансформація первісного значення і набуття нових смислів, які відображають знання про певний фрагмент дійсності. Демінутивний суфікс, приєднуючись до твірної основи випромінює нову семантику у слова, до якого він додається. Схарактеризовано ономасіологічний комбінаторний потенціал демінутивних суфіксів, де вони є ономасіологічним базисом фольклорних демінутивів, а асоціативні комплекси виконують роль перемикачів при взаємодії основи й суфікса. Розкрито когнітивні механізми модусної мотивації демінутивів в умовах внутрішньої комбінаторики, коли ономасіологічний базис активізує оцінний компонент модусу, який у комбінації з емоціями людини впливає на формування у фольклорного демінутива семантики “зменшеності” та “пестливості”. Схарактеризовано зовнішню комбінаторику модусної мотивації фольклорних демінутивів у широкому контексті як переміщення фольклорного демінутива з однієї концептуальної сфери до іншої. Для розкриття внутрішньої і зовнішньої комбінаторики фольклорних демінутивів української, сербської та новогрецької мов у дисертації розроблено комплексну методику зіставно-типологічного аналізу цих утворень, відібраних із колискових пісень трьох етнокультур. За основу зіставлення обрано категорію демінутивності. У плані формального вираження – це спосіб афіксації, який дав змогу виявити фонологічну комбінаторику (дистрибуцію) демінутивних афіксів; у плані вираження змісту – це способи і засоби вираження комбінаторної семантики зменшеного розміру об‘єкта. Установлено, що комбінаторика демінутивних суфіксів на морфонологічному рівні виражається в дистрибутивних особливостях морфів, зокрема в їхній обмеженій дистрибуції, яка відображає вибір суфікса відповідно до фіналі основи, кількості складів і типу наголосу основи в кожній із досліджуваних мов. На граматичному рівні в українській мові демінутив "успадковує" рід твірної основи, у новогрецькій мові – "блокує" вихідний рід і надає свій граматичний показник, найчастіше середній рід. У сербській мові співіснують обидва типи демінутивних суфіксів. На лексико-семантичному рівні найбільш частотними в текстах колискових пісень є фольклорні демінутиви – назви рослин, що свідчить про тісний зв’язок нащадків індоєвропейців – греків, сербів, українців з природою. У новогрецькій мові виявлено 11 ЛСГ з найбільшими показниками фольклорних демінутивів у 2-х ЛСГ: “Артефакти” та “Тварини”. У сербській мові – 12 ЛСГ, в українській мові 19 ЛСГ. На когнітивно-семантичному рівні у функційному плані фольклорні демінутиви є результатом концептуальної інтеграції різних сфер їхнього вживання в колискових піснях. У новогрецькій мові побудовано 10 метафоричних та 2 метонімічні моделі фольклорних демінутивів. В усіх метафоричних моделях фольклорних демінутивів вихідним простором 2 є “Дитина”. У сербській мові – лише 5 метафоричних моделей. Найпродуктивнішою метафоричною моделлю (2 з 5) виявилась модель “Тварина” – “Родинні зв’язки”. В українській мові зафіксовано найбільшу кількість метафоричних (11) та метонімічних (7) моделей, найпродуктивнішими з яких є “Рослина” –“Рослина” (2 з 7) та “Абстрактне поняття” – “Абстрактне поняття” (2 з 7). Когнітивні метафоричні моделі фольклорних демінутивів, які утворили бленд як результат концептуальної інтеграції і які належать до ЛСГ “Вік” або ЛСГ “Родинні зв’язки”, наявні у всіх мовах та найбільш поширені у новогрецькій: “Тварина” – “Вік” αρνάκι – παιδάκι (ягнятко – дитинка). У сербській мові найбільш продуктивні 3 когнітивні метафоричні моделі: “Тварина” – “Родинні зв’язки” јагњенце – син (ягнятко – син) та “Нежива природа” – “Вік” звездице – дитина (зірочка – дитинка). Перспективи подальших наукових досліджень полягають в апробації розробленої комплексної методики для когнітивно-метафоричного аналізу фольклорних демінутивів в жанрі народних казок. Ключові слова: комбінаторна семантика, фольклорні демінутиви, емоційно-експресивний потенціал, синтагматика, фонемна дистрибуція, когнітивна комбінаторика, метафоричні й метонімічні моделі, колискові пісні.