Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0822U101046, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Обґрунтування тактики хірургічного лікування пацієнтів з обтураційною жовтяницею пухлинного генезу, ускладненою холангітом

Здобувач

Левченко Людмила Вікторівна,

Керівник Дронов Олексій Іванович
Опонент Копчак Костянтин Володимирович
Опонент Перерва Людмила Олександрівна
Рецензент Безродний Борис Гаврилович
Рецензент Максименко Михайло Васильович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

16-12-2022

Опис

Дисертацію присвячено вивченню впливу передопераційної біліарної декомпресії (ПБД) у пацієнтів з обтураційною жовтяницею (ОЖ) пухлинного генезу, ускладненою холангітом на перебіг захворювання, розвиток післяопераційних (ПО) ускладнень, ефективність та прогноз лікування. Основа роботи – аналіз клінічного матеріалу результатів лікування 136 пацієнтів з обтураційною жовтяницею пухлинного генезу (ОЖПГ), які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі хірургії захворювань печінки, підшлункової залози та жовчних шляхів імені В.С. Земскова на базі КНП «Київської міської клінічної лікарні №10», клінічна база кафедри загальної хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за період з 2016–2022 рік. При виконанні роботи використовувалися наступні методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, бактеріологічні, статистичні. Критерії включення пацієнтів у дослідження: ОЖПГ (локалізація – підшлункова залоза (ПЗ), дванадцятипала кишка (ДПК), великий дуоденальний сосочок (ВСДПК), дистальний відділ загальної жовчної протоки (ЗЖП), морфологічна верифікація первинної пухлини, резектабельність первинної пухлини, вік пацієнтів старше 18 років, згода пацієнта на участь у дослідженні та подальшому амбулаторному моніторингу. Критерії не включення: виконання будь-яких інвазивних втручань на жовчовивідних шляхах з приводу основного захворювання до госпіталізації; функціональний стан пацієнта, оцінений у 4-5 балів за шкалою ECOG; клас V-VI ризику оперативних втручань за класифікацією ASA; IV клінічна група онкологічних пацієнтів; наявність гострої хірургічної патології, не пов’язаної з основним захворюванням; декомпенсована коморбідна патологія; діагностований вірусний гепатит на момент госпіталізації; аутоімунні захворювання печінки; асцит; ускладнення, безпосередньо пов'язані з виконанням біліарної декомпресії. Критерії виключення: відмова пацієнта від діагностики та лікування на будь- якому етапі дослідження; смерть пацієнта, не пов’язана з основним захворюванням. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз результатів лікування 136 пацієнтів з ОЖПГ панкреатобіларної зони (ПБЗ). Усі пацієнти, які увійшли у когорту дослідження були розділені на дві групи, що були співставними за віком (р=0,6), статтю (р=0,06), ІМТ (p=0,4), супутньою патологією (р=0,08), ступенем операційного ризику (ASA II, р=0,7; ASA III, р=0,06; ASA IV, р=0,06), нозологією та об'ємом радикального оперативного втручання і відрізнялися лише наявною чи відсутньою передопераційною біліарною декомпресією (ПБД). Група А – 84 пацієнти, яким була виконана ПБД, з них – 56 (66,7 %) пацієнтам було проведено ендобіліарне стентування (ЕБС), 28 (33,3 %) – черезшкірна черезпечінкова холангіостомія (ЧЧХС); до групи В входило 52 пацієнти, яким біліарну декомпресію не виконували. Наявність супутньої патології виявлено у 69 пацієнтів (50,7 %). Передопераційний висхідний холангіт (ПВХ) діагностовано у всіх пацієнтів групи А – у 48 пацієнтів (57,1 %) – I ступеню тяжкості, у 36 пацієнтів (42,9 %) – II ступеню тяжкості; у групі В – холангіт I ступеню виявлено у 21 пацієнта (40,4 %), у решти 31 пацієнта (59,6 %) спостерігалися прояви холестазу, що статистично не відрізняло дві групи пацієнтів за наявністю холангіту I ступеню, р=0,09; відмінністю визначено холангіт II ступеню, р=0,001. Різниця між групами спостерігалася і за діагностованою печінковою недостатністю (ПН) та білковосинтетичною дисфункцією печінки. У всіх пацієнтів групи А було встановлено ПН: середнього ступеня тяжкості – у 52 (61,9 %) пацієнтів, тяжкого – у 32 (38,1 %) пацієнтів. У 8 (15,4 %) з 52 пацієнтів групи В було діагностовано ПН: середнього ступеня тяжкості – у 6 (11,5 %) пацієнтів і 2 (3,8 %) пацієнтів – тяжкого ступеня, р<0,001. Порушення білковосинтетичної функції (БСФ) було підтверджено у 48/84 (57,1 %) пацієнтів групи А та у 9/52 (17,3 %) пацієнтів групи В, р<0,001. Групи відрізнялися за тривалістю ОЖ до госпіталізації: у пацієнтів групи А вона становила 16 діб (14–26 QІ-QІІІ), у пацієнтів групи В – 3доби (2–4 QІ-QІІІ), р=0,001; тяжкістю ОЖ: гіпербілірубінемія у групі ПБД була 271 мкмоль/л (227–296 QІ-QІІІ), у групі без ПБД– 76мкмоль/л (56–90 QІ-QІІІ), р=0,001; терміном передопераційного періоду після ПБД, що становив 16 діб (13–21 QІ-QІІІ) у групі А та 5 діб (4–7 QІ-QІІІ) у групі В, р=0,001.