Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100516, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 221, Стоматологія

Дата захисту

18-07-2023

Статус

Запланована

Назва роботи

Клініко-лабораторне обґрунтування впливу дефіциту фтору та йоду на структуру та функції емалі зубів

Здобувач

Шетеля Володимимр Володимирович,

Керівник Клітинська Оксана Василівна
Опонент Гасюк Наталія Володимирівна
Опонент Каськова Людмила Федорівна
Опонент Годованець Оксана Іванівна
Рецензент Мельник Володимир Семенович

Опис

Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання дитячої стоматології – підвищення ефективності ремінералізуючої профілактики карієсу зубів у дітей, які проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду в період прорізування та мінералізації перших постійних молярів, шляхом впровадження диференційованих підходів при різних ступенях активності каріозного процесу. Вперше встановлено, що за умови недостатньої мінералізації емалі тимчасових зубів спостерігається зниження її захисної функції, при цьому у морфологічній реорганізації пульпи та дентину можна виділити три стадії: інфільтрація імунокомпетентними клітинами субодонтобластичного шару Вейля, локальне цитотоксичне руйнування шару одонтобластів та проникнення клітин лімфоцитарного ряду у дентинні канальці. Останнє явище призводить до їх обтурації і пов'язаного з цим порушення циркуляції зубного ліквору в відцентровому напрямку, що в свою чергу зумовить порушення трофіки не тільки в дентині, а й в емалі. Набуло подальшого розвитку дослідження стоматолоічного статусу дітей, котрі постійно проживають в різних географічних зонах Закарпатської області, зокрема гірській (м. Рахів) та низинній (м. Ужгород) та встановлено невірогідні відмінності показників поширеності, інтенсивсноті карієсу тимчасових зубів (p>0,05). Визначено невірогідні відмінності між показниками у гендерному аспекті. Встановлено, що найчастіше у дітей вражалися тимчасові моляри (96,2±1,4%; 97,7±1,4%; p<0,05) та центральні різці (86,8±1,9%; 85,52±1,9%; 97,7±1,4%; p<0,05) з перевалюванням глибокого карієсу (54,06%; 51,99%; p<0,05), та субкомпенсованого перебігу карієсу у дітей з тимчасовим прикусом (51,11%; 43,96%; p<0,05). Серед дітей, які проживають в гірській та низинній зоні гігієна була назадовільною при компенсованому ступені активності карієсу (2,42±0,05; 2,78±0,05; p>0,05), з субкомпенсованим – поганою (3,03±0,6; 3,29±0,6; p>0,05), а з декомпенсованим – дуже поганою (4,2±0,45; 4,72±0,45; p>0,05). Відмінності показників в залежності від статі та між показниками різних географічних зон були невірогідними (p>0,05). Статистично встановлено, що наявність декомпенсованого ступеня активності карієсу має пряму кореляційну залежність із високими показниками демінералізації емалі зубів у всіх досліджених пацієнтів обох навчальних закладів (r=0,87, p=0,05). Ключові слова: емаль та дентин зубів, поширеність, інтенсивність та активність карієсу, діти шкільного віку, біогеохімічний дефіцит фтору та йоду, гігієна порожнини рота, морфологічні особливості та метричні параметри дентину та пульпи тимчасових зубів дітей, профілактики, стоматологічного статусу, зуби, прикус, карієс та карієс зубів, каріозні порожнини, етіологія, ротова порожнина.

Додано в НРАТ

2023-07-24