Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U100751, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Методика аналізу даних, отримуваних з безпілотних літальних апаратів, при прогнозуванні нафтогазоносності на детальному рівні

Здобувач

Голубов Станіслав Іванович,

Керівник Воробйов Анатолій Іванович
Опонент Багрій Ігор Дмитрович
Опонент Шабатура Олександр Вікторович
Опонент Кушнір Антон Миколайович
Рецензент Мичак Антон Григорович

На здобуття

Доктор філософії, 103, Науки про Землю**

Дата захисту

31-10-2023

Опис

Голубов С.І. Методика аналізу даних, отримуваних з безпілотних літальних апаратів, при прогнозуванні нафтогазоносності на детальному рівні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 103 – Науки про Землю, галузь знань 10 – Природничі науки. Державна установа «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України», м. Київ, 2023. На сьогоднішній день потреби економіки України у споживанні нафти і газу, незважаючи на «зелений курс», не зменшуються, тому існує необхідність подальшого пошуку цих енергетичних ресурсів. Вдосконалення методів та технології нафтогазопошукових робіт з використанням новітніх дистанційних засобів отримання інформації та її комплексної обробки з геолого-геофізичними даними є надзвичайно актуальними. У дисертаційному дослідженні розглядається комплексний підхід до аналізу даних, отриманих з безпілотних літальних апаратів, для прогнозування нафтогазоносності структур та окремих їх блоків. Цей підхід базується на використанні даних з космічних супутників високої просторової розрізненності та спектрометрів, встановлених на безпілотних літальних апаратах (БпЛА), та включає в себе процеси отримання, обробки і інтерпретації цих даних. У якості ознак нафтогазоносності території було використано зв’язок нафтогазоносності геологічних надр з спектральними характеристиками рослинного покриву та ґрунтів, які фіксуються багатоспектральним та спектрометричним зніманням з БпЛА. Пропонується удосконалений варіант методики з використанням сучасних БпЛА-зйомок та нового технологічного підходу до комплексування геолого-геофізичної, геоморфологічної, геоботанічної інформації, на прикладі Східнорогінцівської площі. Запропонований новий, удосконалений методичний підхід дозволить оперативно, з мінімальними затратами часу і коштів, надати оцінку нафтогазоперспективності досліджуваних територій. Метою дисертаційної роботи є підвищення оперативності та достовірності даних спектрометрування у межах нафтогазоносних і нафтогазоперспективних ділянок шляхом створення методики аналізу даних, отримуваних з безпілотних літальних апаратів, при прогнозуванні нафтогазоносності на детальному рівні. В дисертаційному дослідженні проведено аналіз науково обґрунтованих висновків про вплив нафтидів на стан рослинності і геохімічний склад ґрунтів, продемонстровано, що не існує абсолютно закритих родовищ, незначний підтік на поверхню нафтогазових флюїдів присутній постійно над покладами вуглеводнів (ВВ), показано як цей вплив можна фіксувати, вимірюючи спектри рослинного покриву і ґрунтів. Саме на цих теоретичних висновках і базується супутникова технологія, розроблена у ЦАКДЗ ІГН НАН України, яка і стала прототипом методики аналізу даних, отримуваних з безпілотних літальних апаратів, при прогнозуванні нафтогазоносності на детальному рівні. Основними факторами, що впливають на нафтогазоносність територій, які, в свою чергу, зумовлюють зміну відбивальних характеристик ландшафтів (рослинності та ґрунтів) над покладами вуглеводнів, є геофлюїдодинамічні та структурно-тектонічні (неотектонічні) фактори. У роботі показано відображення цих явищ і процесів на матеріалах дистанційного зондування середньої розрізненності, особливо коли мова йде про глибинні розломи, які активізуються на неотектонічному етапі. Автором проаналізовано і обґрунтовано ознаки-індикатори, дана класифікація ознак, проведений аналіз використання певних ознак-індикаторів на різних етапах реалізації методики з застосуванням даних, отриманих з БпЛА. Показано переваги використання даних з високою просторовою і спектральною розрізненністю, якими і є дані, отримувані з БпЛА.