Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101256, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Агрохімічне обґрунтування системи удобрення буряків цукрових за біологізації вирощування в Правобережному Лісостепу України

Здобувач

Данюк Максим Сергійович,

Керівник Іваніна Вадим Віталійович
Опонент Лопушняк Василь Іванович
Опонент Господаренко Григорій Миколайович
Рецензент Доронін Володимир Аркадійович
Рецензент Стрілець Оксана Петрівна

На здобуття

Доктор філософії, 201, Агрономія

Дата захисту

17-11-2023

Опис

Реферат: Уперше в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України встановлено вплив побічної продукції і мінеральних добрив на родючість чорнозему опідзоленого за вирощування буряків цукрових у ланці з соєю. Доведено, що застосування соломи пшениці озимої, оптимізація доз і способів внесення азотних добрив та осучаснення системи удобрення шляхом внесення деструктора соломи, мікродобрив та регулятора росту забезпечують високу врожайність і технологічну якість коренеплодів на засадах сталості. Удосконалено альтернативну органо-мінеральну систему удобрення буряків цукрових шляхом оптимізації доз та способів внесення азотних добрив, застосування деструктора, мікродобрив та регулятора росту. Дістали подальшого розвитку питання осучаснення альтернативної органо-мінеральної системи удобрення; питання оптимізації доз внесення азотних добрив за альтернативного удобрення буряків цукрових в умовах нестійкого зволоження. Встановлено, що внесення N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ланки сівозміни стабілізувало вміст гумусу чорноземі опідзоленому: у шарі 0-30 см на рівні – 3,06% зі зростанням до початкового на 0,01%. Зазначена система удобрення формувала основи сталого вирощування буряків цукрових в умовах нестійкого зволоження зони Лісостепу за коефіцієнта гумуфікації органічних решток – 4,18. Досліджено, що альтернативна система удобрення з внесенням N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ріллі стабілізувала вміст лужногідролізованого азоту у ґрунті: шарі 0-30 см – 104 мг/кг, 30-40 см – 99 мг/кг ґрунту. За внесення 90 кг/га азоту у передпосівну культивацію на фоні 5 т/га соломи + Р90К90 під оранку формувались найсприятливіші умови азотного живлення буряків цукрових: вміст нітратного азоту у шарі 0-30 см – 18,8 мг/кг, амонійного – 17,8 мг/кг ґрунту за запасів мінерального азоту у ґрунті – 110 кг/га з перевищенням контролю без добрив на 37 кг/га. Встановлено, що альтернативні на основі соломи органо-мінеральні системи удобрення забезпечили стабільність фонду рухомого фосфору та калію в чорноземі опідзоленому. За внесення 5 т/га соломи + Р90К90 під оранку вміст рухомого фосфору на початок вегетації буряків цукрових у шарі 0-30 см становив 140-142, калію – 100-104 мг/кг ґрунту з перевагою до контролю без добрив – на 6-8 та на 14-18 мг/кг ґрунту. На кінець вегетації вміст рухомого фосфору у ґрунті зменшився у 1,24-1,31 рази, калію – на 5-24%. Результатами досліджень встановлено, що за біологізації та осучаснення системи удобрення досягалась найвища ефективність використання рослинами вологи із ґрунту. За внесення 5 т/га соломи + Філазоніт, 10 л/га + Р90К90 під оранку + N90 у передпосівну культивацію + «Folcrop combi» + «Folcrop amin» витрати вологи на формування 1 т урожаю – 329 м3 зі зменшенням до контролю без добрив – на 104 м3. За результатами досліджень встановлено, що в умовах нестійкого зволоження застосування N60P50K53 + побічна продукція на 1 га ланки сівозміни незначно поступалось традиційній на основі гною системі удобрення – зменшення врожаю коренеплодів – 4,1 т/га, збору цукру – 0,6 т/га за абсолютних показників – відповідно 47,7 та 8,2 т/га. Біологізація та осучаснення системи удобрення з внесенням 5 т/га соломи + Філазоніт, 10 л/га + Р90К90 під оранку + N90 у передпосівну культивацію + «Folcrop combi» + «Folcrop amin» у фазі змикання листків у рядках забезпечили максимальну продуктивність буряків цукрових: врожайність коренеплодів – 60,9 т/га, збір цукру – 10,54 т/га зі зростанням до контролю без добрив – на 19,7 та 3,22 т/га. Зазначена система удобрення істотно покращила технологічну якість коренеплодів та зменшила втрати цукру в мелясі на 0,04-0,05%. Досліджено, що альтернативні органо-мінеральні системи удобрення буряків цукрових, які передбачали внесення мінеральних добрив в дозі N90Р90К90, формували позитивний баланс елементів живлення у ґрунті у разі, якщо гичка залишалась на полі: азоту в кількості 0-20 кг/га, фосфору – 53-61, калію – 2-23 кг/га. За відчуження із поля коренеплодів і гички системи удобрення були незбалансовані за азотом і калієм і супроводжувались дефіцит азоту у ґрунті в кількості -40-79, калію – -49-91 кг/га.