Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101318, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Значення мультипараметричної та біпараметричної МРТ в диференційній діагностиці раку передміхурової залози

Здобувач

Кобільник Юрій Степанович,

Керівник Мицик Юліан Олегович
Опонент Молчанов Роберт Миколайович
Опонент Щукін Дмитро Володимирович
Рецензент Жук Ростислав Андрійович
Рецензент Орел Юрій Глібович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

04-09-2023

Опис

Дисертація присвячена проблемам застосування мультипараметричної МРТ (мпМРТ) та біпараметричної МРТ (бпМРТ) та променевих маркерів на їх основі для виявлення і диференційної діагностики раку передміхурової залози (РПЗ). Для вирішення вказаних проблем визначена мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування пацієнтів із раком передміхурової залози шляхом використання мультипараметричної та біпараметричної МРТ та їх променевих маркерів. Дослідження виконане на основі комплексного клінічного, лабораторно-інструментального обстеження, ретроспективного та проспективного аналізу зображень МРТ та гістологічних даних 210 хворих із патологією передміхурової залози, які перебували на стаціонарному або амбулаторному лікуванні у відділенні урології комунального некомерційного підприємства львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (КНП ЛОР «ЛОКЛ») та/або проходили обстеження на базі Медичних центрів «Євроклінік» (м. Львів, м. Івано-Франківськ, м. Ужгород) за період з 2017 по 2022 роки. З них – 178 чоловіків із підозрою на РПЗ, які не приймали до включення в дослідження інгібітори 5-альфа редуктази, серед яких в результаті аналізу гістологічних заключень за даними пункційної біопсії простати було виявлено наступний розподіл діагнозів: РПЗ виявлено у 102 (57,3%) пацієнтів (середній вік - 0,83±5,96 р.), доброякісну гіперплазію простати (ДГПЗ) – у 70 (39,3%) пацієнтів (середній вік - 0,71±6,25 р.) та хронічний простатит (ХП) – у 6 (3,4%) хворих (середній вік - 62,0±8,49 р.). Крім цього, в дослідження увійшло 20 пацієнтів із гістологічно верифікованим РПЗ (середній вік - 61,11±4,78 р.) та 12 пацієнтів із ДГПЗ (середній вік - 59,97±7,45 р.), які до включення у дослідження проходили лікування препаратом групи 5-ARI – фінастеридом. У якості групи нормального контролю було використано МРТ-дані 15 здорових волонтерів (середній вік - 33,24±2,75 р.). В залежності від клінічної Т-стадії 122 випадки на РПЗ розподілялись наступним чином: Т1c – 5 (4,1%) хворих, T2a – 42 (34,4%) хворих, T2b – 34 (27,9%) хворих, T2c – 22 (18,0%) хворих, T3a – 9 (7,4%) хворих, T3b – 10 (8,2%) хворих. Клінічні ознаки метастатично уражених лімфовузлів тазу (сN1) спостерігались у 16 (13,1%) хворих. Клінічні ознаки метастатичного ураження кісток тазу (cM1) визначались у 12 (9,8%) хворих. З метою вивчення ефективності мультипараметричної та біпараметричної МРТ у виявленні раку передміхурової залози Усіх хворих (основна група) було розділено на 5 підгруп у відповідності до балу отриманого за системою PI-RADS на основі даних мпМРТ. Окрім цього, було здійснено альтернативний розподіл тих же пацієнтів (група порівняння) на підгрупи у відповідності до балу PI-RADS, проте, на основі оцінки зображень скороченого протоколу бпМРТ. Для обстеження хворих використовували лабораторні методи дослідження, а також інструментальні: ультразвукове трансректальне дослідження, магнітно-резонансну томографію з внутрішньовенним контрастним підсиленням органів малого тазу (потужність магнітного поля – 1,5 Т), КТ чи рентгенографію грудної клітки, пункційну трансректальну біопсію під УЗД-контролем. Для оцінки МРТ-зображень згідно системи PI-RADS, застосовували класифікацію версії 2.1. На основі дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) МРТ генерувались карти, з яких обчислювався їх кількісний параметр – вимірюваний коефіцієнт дифузії (ВКД), який використовувався в якості міри дифузії здорових та уражених тканин. В результаті проведеного дослідження та ROC-аналізу, було виявлено, що застосування бпМРТ з метою виявлення будь-якого РПЗ, за умови, якщо позитивним результатом (тобто показом до проведення пункційної біопсії простати) вважати оцінку за PI-RADS ≥3, чутливість і специфічність складають 95% та 53% відповідно, а при оцінці PI-RADS ≥4 – 71% та 91% відповідно, AUC=0,870; 95% ДІ=0,817-0,923; p<0,001. Водночас, застосування бпМРТ з метою виявлення клінічно значимого захворювання (кзРПЗ), за умови, якщо позитивним результатом (і тобто показом до проведення пункційної біопсії простати) вважати оцінку за PI-RADS ≥3, чутливість і специфічність складають 100% та 45% відповідно, а при оцінці PI-RADS ≥4 – 82% та 86% відповідно, AUC= 0,891; 95% ДІ=0,843-0,938; p<0,001.