Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101465, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Цивільно-правові договори в сфері кіберспорту

Здобувач

Толмачевська Юлія Олегівна,

Керівник Харитонов Євген Олегович
Опонент Жорнокуй Юрій Михайлович
Опонент Самойленко Георгій Валерійович
Рецензент Берназ-Лукавецька Олена Михайлівна
Рецензент Омельчук Олександр Сергійович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

27-12-2023

Опис

Кіберспорт – це командне або індивідуальне змагання на основі відеоігор. Кіберспорт, як унікальний різновид людської активності, виник внаслідок поєднання досягнень у сфері інформаційних технологій і традиційного спорту. Сучасні технології надали можливість відтворити змагальний процес, який протягом тисячоліть відбувався на змагальних майданчиках, у віртуальному вимірі. Втім, за своєю природою, кіберспорт не відрізняється від «традиційних» видів спорту, адже так само об’єктивує змагальну діяльність, що є суттю спорту як такого. Відповідно, суспільні відносини, що складаються у сфері кіберспорту, також потребують свого правового і квазіправового упорядкування, за тими ж принципами, які використовуються у «традиційному» спорті. Йдеться, передовсім, про саморегулювання на рівні кіберспортивних організацій і договірне регулювання на індивідуальному рівні. Отже, існує об’єктивна потреба в науковому осмисленні кіберспорту, як окремої сфери правового регулювання, і формуванні усталених підходів до регулювання різнорідних за своїм характером суспільних відносин, що складаються у досліджуваній сфері. Особливої уваги потребують питання договірного регулювання відносин у сфері кіберспорту, оскільки переважна їх частина не врегульована за допомогою нормативно-правових актів. Дисертація є першим у вітчизняній науці спеціальним комплексним дослідженням проблематики цивільно-правових договорів у сфері кіберспорту. У роботі основну увагу зосереджено на питаннях правового регулювання різноманітних відносин, що складаються у сфері кіберспорту загалом та особливостях застосування цивільно-правових договірних конструкцій для упорядкування приватноправових відносин зокрема. У дисертації розроблено нові теоретичні положення щодо вирішення питань договірного регулювання відносин у сфері кіберспорту, зокрема, - детально проаналізовано правові конструкції договору (контракту) про кіберспортивну діяльність, трансферного договору (контракту) кіберспортсмена, договору про спонсорство у кіберспорті, та внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України. В результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати окремі положення наукової новизни та практичних рекомендацій щодо: 1) теоретико-методологічних засад договірного регулювання приватноправових відносин у сфері кіберспорту; 2) наявних підходів до нормативно-правового забезпечення здійснення кіберспортивної діяльності на основі аналізу законодавства України та іноземних країн; 3) визначення ролі держави та приватних суб’єктів у формуванні механізму нормативно-правового регулювання відносин у сфері кіберспорту із врахуванням принципу автономії спорту. Встановлено, що кіберспорт є ігровою активністю, в якій суперники змагаються за першість у комп’ютерній грі. Ключовим аспектом, який визначає сутність кіберспорту і прямо впливає на визначення способів і напрямків його правового і квазіправового регулювання, є визнання дуалістичної природи кіберспорту, що виник на стику інформаційних технологій та «традиційних» видів спорту. Наголошено на тому, що поява і розвиток кіберспорту прямопропорційно пов’язані із розвитком спочатку суто комп’ютерних, а згодом – інтернет-технологій. Етапи розвитку кіберспорту включають ранній період (1972-1980), період популярності аркад (1980-1990), період виникнення і поширення онлайн ігор (1990-2000), сучасний період, повязаний з появою великих кіберспортивних турнірів (2000 р. – по цей час). Аргументовано, що необхідність правового регулювання відносин у кіберспорті зумовлена становленням кіберспорту, як виду спорту і потужної індустрії. Відповідно, генезис правового регулювання кіберспорту не співпадає з періодизацією розвитку кіберспорту, оскільки потреба в правовому регулюванні виникає вже на етапі становлення кіберспорту, як окремої індустрії. Відповідно, періодизація розвитку правового регулювання кіберспорту складається з двох етапів: 1) регулювання окремих сфер суспільних відносин у кіберспорті, наприклад, пов’язаних з укладенням окремих видів договорів, оформленням прав на трансляцію змагань тощо – 2000-2011 р.р.; 2) перехід до комплексного регулювання відносин у кіберспорті, як самостійному виді спорту – з 2011 р. і по цей час (в Україні – з 2020 р., коли кіберспорт був визнаний видом спорту офіційно).