Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101643, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Запобігання і протидія домашньому насильству за матеріалами Харківського регіону

Здобувач

Лимаренко Юлія Сергіївна,

Керівник Голіна Володимир Васильович
Опонент Васильєв Андрій Анатолійович
Опонент Блага Алла Борисівна
Рецензент Калініна Аліна Владиславівна
Рецензент Колодяжний Максим Геннадійович

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

17-10-2023

Опис

Дисертацію присвячено кримінологічному дослідженню домашнього насильства та негативних тенденцій у його розвитку в умовах Харківського регіону, розробці нових і конкретизації існуючих заходів загальносоціального й спеціально-кримінологічного запобігання та протидії йому на основі виявлених детермінаційних чинників. У дисертації надано характеристику соціально-економічних та інших ознак Харківського регіону, які ілюструють можливість вивчення детермінаційних чинників домашнього насильства на його прикладі із подальшим застосуванням результатів дослідження на території всієї України. Помітне зростання кількості сімей, які проживають без офіційної реєстрації шлюбних відносин та збільшення випадків розлучень на території Харківського регіону укріплює постулати безвідповідального ставлення до родинних зобов’язань. Безробіття негативно впливає на сімейні відносини. Бідність, неможливість забезпечити своїх дітей речами першої необхідності є конфліктогенними факторами, які сприяють вчиненню домашнього насильства в регіоні та всій країні. Достатньо стабільні показники насильницької злочинності та низький ступінь виявлення правопорушників вкотре підтверджують необхідність розробки заходів запобігання і протидії на основі матеріалів Харківського регіону. При дослідженні стану домашнього насильства в Харківському регіоні було виділено такі особливості. За період 2016 – 2021 років кількість зареєстрованих випадків вчинення домашнього насильства збільшилась майже вдвічі. На нашу думку, невпинне зростання динаміки домашнього насильства в Харківському регіоні та Україні є закономірним наслідком криміналізації домашнього насильства, створення спеціалізованих підрозділів у складі Національної поліції України та карантинних обмежень, введених внаслідок пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19. У 2020 році відмічено тенденцію до збільшення кількості засуджених осіб за вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. У більшості досліджених випадків спостерігається поєднання двох форм домашнього насильства (фізичного і психологічного) та вчинення домашнього насильства переважно у вечірній і нічний час доби. Характерна для домашнього насильства приватність підтверджена вчиненням злочину в межах місця проживання жертви чи кривдника (84 %). З’ясовано, що майже половину фактів вчинення домашнього насильства кваліфіковано як проступок, котрий передбачено ст. 125 Кримінального кодексу України «Умисне легке тілесне ушкодження» та лише 4 % за спеціальною ст. 1261 «Домашнє насильство». Домашнє насильство у Харківському регіоні відзначається середнім рівнем латентності. У дисертації надано типовий портрет кривдника – це особа чоловічої статі, від 35 до 39 років, з середньою освітою, у якого переважно відсутнє постійне місце роботи, або який має тимчасовий заробіток, перебуває в офіційних або фактичних шлюбних відносинах, та який вчинив домашнє насильство. Систему детермінант домашнього насильства досліджено за трьома рівнями: макрорівнем, мезорівнем та мікрорівнем. На макрорівні вчиненню домашнього насильства сприяють: соціально-економічна нестабільність в державі; триваючі збройні конфлікти; достатньо високий рівень безробіття в регіоні; стереотипні патріархальні соціальні переконання та слабкі темпи утвердження гендерної рівності. Мезорівень представлений: негативним впливом девіантної поведінки у батьківській сім’ї кривдника на формування його особистості; відсутність власного житла та необхідність уживатися в одному приміщенні з іншими родинами; ворожим ставленням батьків до пари своєї дитини та їх систематичне втручання в життя подружжя; алкогольна / наркотична залежність членів сім’ї. Індивідуальний рівень чинників включає в себе: агресивність та запальний характер кривдника; наслідки впливу попередніх судимостей засуджених і їх перебування певний час в установах виконання покарань; занижена або завищена самооцінка аб’юзера і як наслідок ревнощі з його боку та бажання самоствердитись за рахунок більш слабшої близької особи. За результатами проведеного дослідження представлено комплекс заходів загальносоціального запобігання домашньому насильству, котрі спрямовано на: стабілізацію соціально-економічного становища регіону шляхом зменшення рівня безробіття та алкоголізації населення; підвищення правової культури суспільства; забезпечення належної ресоціалізації осіб, звільнених з місць несвободи, та впровадження різних форм державної та регіональної підтримки інституту сім’ї. Заходи спеціально-кримінологічного запобігання домашньому насильству в Харківському регіоні розроблено з урахуванням детермінаційного комплексу чинників за трьома напрямами: кримінологічної профілактики, відвернення та припинення кримінальних правопорушень.