Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0823U101879, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Відеоарт Львова 1990 — 2020-х років: становлення, моделі, експозиційні концепції

Здобувач

Когут Володимир Андрійович,

Керівник Патик Роксолана Степанівна
Опонент Головей Вікторія Юріївна
Опонент Михайлова Рада Дмитрівна
Опонент Алфьорова Зоя Iванiвна
Рецензент Бабунич Юлія Ігорівна

На здобуття

Доктор філософії, 023, Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

Дата захисту

19-01-2024

Опис

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, встановлено її зв’язок з науковими програмами, планами та дисциплінами. Визначено мету й завдання, об’єкт та предмет дослідження. Окреслено практичне значення одержаних результатів дослідження. У розділі 1, а саме у підрозділі 1.1 «Аналіз літератури» звернено увагу на праці іноземних авторів, де відеоарт був об’єктом досліджень. Безпосередньо відеоарт досліджували українські науковці: Я. Пруденко, Г. Вишеславський, С. Побожій, А. Звіжинський, М. Афанасьєв, М. Рашковецький, Н. Манжалій та ін. У підрозділі 1.2 «Методи та джерела дослідження» окреслено методологічну основу дисертації. Введено у практичний вжиток «метод відокремлення відео». Джерельну базу становлять твори, збережені у вигляді цифрових копій відеоарту, насамперед митців Львова за період 1990-х – 2020-х років. У підрозділі 1.3 «Термінологічний апарат дослідження» відтворено значення необхідних дефініцій за темою дослідження, серед яких: відеоарт та відеоструктуралізм. Розділ 2 приурочено становленню мистецької практики відеоарту у світі та в Україні. У підрозділі 2.1 «Розвиток відеоарту у світовому контексті» У 1963 р. американські митці вперше використовують відеокамеру. Доробок авторів зі Східної Європи має з українським відеоартом більшість спільних рис і перешкод, на які натрапляли митці. Перешкоди й називаємо причиною часового відтермінування появи відеоарту в Східній Європі. У підрозділі 2.2 «Становлення відеоарту в Україні» зазначаємо, що відеоарт в Україні починається в 1988–1989-х рр. У Львові перші зразки відеоaрту створили: А. Бояров, група «Akuvido» та професор А. Максименко. У Розділі 3. виголошено хронологію залучення моделей художнього висловлювання у відеоарті Львова. Відтак, у підрозділі 3.1 «Відеоструктуралізм у технічних межах відео» відеоструктуралізм називаємо унікальною моделлю у відеоарті Львова на поч. 1990-х років. Відкладена поява відеоарту в Україні не спричинила відсутності етапу дослідження мистецької практики. У підрозділі 3.2 «Симуляція відео з вибірки кадрів» встановлено, що кадри за цієї моделі не завжди є вибіркою з одного неподільного дійства, що дає змогу стверджувати про не схожість з технічними ефектами. У підрозділі 3.3 «Інверсія «приватного» в «публічне» досліджено модель за якої митці звертаються до поняття лінії розмежування між тим, хто є позаду відеокамери, та тим, хто (що) є перед нею. У Розділі 4. розглянуто сценарії втілення які впливають на представлення відеоарту. У підрозділі 4.1 «Монтажні структури та експозиційне представлення відеоарту» згідно з типологією М. Волинського, застосовано чотири експозиційні концепції: відеопроєкції імерсійні, відеоарт у «чорній коробці», відеопроєкції нанесення, скульптури з екранів. Типологію розширено новими концепціями: відеопроєкції-петрогліфи та відеопроєкції-розчинення. У підрозділі 4.2 «Темпоральні взаємини із глядачем» особливістю відеоарту називаємо циклічне перевідтворення відео. Доведено різницю між авторським і глядацьким циклом під час перегляду відеоарту. ВИСНОВКИ 1. В Україні дослідження відеоарту є здебільшого оглядовими, а адаптацій іноземних теоретичних досліджень в вітчизняних публікаціях не знаходимо. 2. З появою відеокамери художник отримує одноосібний контроль над створенням художнього висловлювання у відео. У 1970–1990-х роках в Східній Європі автори вимушено вдавались до застосувань кіноплівки та рукотворного способу творення відео без відеокамери. 3. В Україні передумовою для появи відеоарту було подолання тоталітарного контролю. 4. Особливістю відеоарту у Львові 1990–1996 рр. є наявність періоду візуальних досліджень можливостей відео. 5. Доведено присутність трьох моделей художнього висловлювання у відеоарті Львова. 6. На прикладі відеоартів: С. Петлюка, О. Хорошка, М. Барабаша віднайдено кореляційні взаємини монтажних структур відео та їх впливу на подальше представлення. 7. Поява відеоарту спричинила новий штиб взаємин з глядачем. Особливість яких у наявності двох циклів відтворення – авторського та глядацького.