Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000631, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-01-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Використання методу реконструкції під час проведення слідчих (розшукових) дій. Здобувач Григоренко Андрій Олександрович, Керівник Шепітько Валерій Юрійович Опонент Чорноус Юлія Миколаївна Опонент Стратонов Василь Миколайович Рецензент Капустіна Марієтта Владиславівна Рецензент Негребецький Владислав Валерійович Опис Дисертацію присвячено здійсненню комплексного дослідження сутності методу реконструкції, вирішення як теоретичних, так і практичних проблем реалізації методу реконструкції під час провадження слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, вивчення особливостей його застосування у криміналістичному дидактичному процесі, а також розробці науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що реалізуються у зв'язку із застосуваннями методу реконструкції. У першому розділі, використовуючи діалектичний та порівняльно-правовий методи, було досліджено філософські та психологічні підходи до розуміння реконструктивної діяльності. Надано авторське визначення реконструктивній діяльності, а саме реконструктивна діяльність – це цілеспрямована, свідома, вольова форма активності особи спрямована на відтворення об’єктів, предметів, явищ, процесів, з метою їх подальшого дослідження та (або) використання. Розроблено класифікацію реконструктивної діяльності. Виділено такі види реконструктивної діяльності: за формою проведення: ідеальна та матеріальна реконструкція; за формою моделей, в яких виражаються результати реконструкції: ідеальні, матеріальні та комп'ютерні моделі; за об'єктом реконструкції: реконструкція окремих предметів об'єктивної дійсності, які мають значення для розслідування кримінального правопорушення, реконструкція способу вчинення злочину, реконструкція місця та обстановки вчинення злочину, реконструкція часу вчинення злочину, реконструкція особи, яка має значення для проведення розслідування суспільно небезпечного діяння; за слідчою (розшуковою) дією під час якої проводиться реконструкція: реконструкція під час огляду місця події, реконструкція під час слідчого експерименту, реконструкція під час допиту, реконструкція під час пред'явлення для впізнання; за ступенем впливу на об'єкт реконструкції: реконструкція та реставрація; за суб'єктом реконструктивної діяльності реконструкція здійснюється: слідчим, прокурором, слідчим суддею, адвокатом (захисником), потерпілим, свідком, злочинцем, експертом, спеціалістом; за формою фіксації результатів реконструктивної діяльності під час кримінального провадження: реконструкція зафіксована у протоколі проведення слідчої (розшукової) дії, висновку експерта, ухвалі та рішенні суду; за значенням під час проведення слідчих (розшукових) дій: реконструкція застосовується нарівні з іншими методами та реконструкція як метод, що повністю визначає структуру слідчих (розшукових) дій; за ступенем загальності проведення реконструктивної діяльності: реконструкція під час окремої слідчої (розшукової) дії та реконструкція кримінального правопорушення взагалі. Досліджено співвідношення методу реконструкції із методом моделювання. Визначено окремі ознаки методу реконструкції: реконструкція має ретроспективний характер; в результаті застосування реконструкції відтворюється певний об'єкт, а не створюється новий; реконструкція лежить в основі здійснення як окремих слідчих (розшукових) дій, так і розслідування кримінального правопорушення взагалі; процес провадження реконструкції має відповідний порядок, методичні рекомендацію та суб'єктів. З допомогою методів аналізу, синтезу та узагальнення було досліджено особливості реалізації методу реконструкції під час провадження не лише розслідування кримінальних правопорушень (слідча та детективна діяльність), але й в процесі здійснення інших видів юридичної діяльності, а саме прокурорської (під час її реалізації в рамках цивільного, господарського та адміністративного судочинства), адвокатської та суддівської. Набули подальшого розвитку розуміння реконструкції як методу, що реалізується під час практичного застосування положень змагальної криміналістики. У другому розділі з допомогою методів моделювання, абстрагування та реконструкції досліджено особливості застосування методу реконструкції під час здійснення окремих слідчих (розшукових) дій, а саме огляду місця події, слідчого експерименту, допиту, пред'явлення для впізнання. Вперше було комплексно досліджено проблеми застосування методу реконструкції під час провадження негласних слідчих (розшукових) дій. На підставі вивчення проблем реалізації методу реконструкції під час огляду місця події та використання формально-юридичного методу запропоновано доповнити положення статті 237 КПК України частиною 8 у такій редакції "Під час проведення огляду місця події, після здійснення фіксації місця розташування необхідних об'єктів, з метою найбільш повного з'ясування обставин справи, слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст мають право здійснювати дії експериментального характеру, які не являють собою окремої слідчої (розшукової) дії, про факт, хід та результати проведення яких вносяться відомості до протоколу проведення огляду місця події". Дата реєстрації 2024-01-24 Додано в НРАТ 2024-01-24 Закрити