Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U000881, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Методика формування музично-слухових уявлень учнів на початковому етапі фортепіанного навчання Здобувач Лі Еньхуй ..., Керівник Щолокова Ольга Пилипівна Опонент Стратан-Артишкова Тетяна Борисівна Опонент Демидова Марина Григорівна Рецензент Савченко Регіна Анатоліївна Рецензент Глазунова Ірина Кимівна Опис У дисертаційному дослідженні висвітлюється методика формування музично-слухових уявлень учнів на початковому етапі фортепіанного навчання. Звернення до цієї теми зумовлено зміною в музичній освіті концептуальних засад, в основі яких лежить утвердження музичного мистецтва в якості вагомого чинника естетичного виховання і своєрідного регулятора впливу на становлення особистості. На музичне мистецтво покладається завдання гуманізувати цю галузь освіти, реалізувати інноваційні засади педагогічного процесу, орієнтувати його на особистість, здатну бачити, відчувати і споглядати. Друга особливість сучасної музичної освіти полягає в тому, що у творчості композиторів, працюючих у межах ХХ і початку ХХІ століть, відбулися значні зміни у застосуванні виразних засобів музики. У своїй творчості ці митці розкрили нові можливості функціонування фортепіано завдяки його колористичним, фактурним та композиційним- особливостям. Такі можливості вони почали широко використовувати, поєднуючи фортепіанний звук з шумовими та електронними ефектами. Відтак музикознавці навіть почали використовувати таке поняття як «звуковий образ» фортепіано. Відтак для виконання фортепіанних творів у різних стилях і жанрах актуальним стало виявлення індивідуального трактування інструменту, яке не тільки відображає нову технологію гри на фортепіано, а й розвиває нові музично-слухові уявлення. У зв’язку з цим важливим завданням музичної освіти на початковому етапі навчання стає формування в учнів різноманітних музично-слухових уявлень, зумовлених внутрішніми особливостями музичного слуху та усвідомленням смислу музичного твору. Вирішення цього завдання сприятиме удосконаленню виконавських умінь учнів на протязі всього фортепіанного навчання. У даній роботі здійснено ретроспективний аналіз поняття «музично-слухові уявлення» та його розуміння в різні часи. Виявлено, що розвиток методики фортепіанного навчання був пов’язаний з еволюцією фортепіано як музичного інструмента. З’ясовано, що погляди педагогів-музикантів минулих часів спрямовувалася не тільки на удосконалення виконавської техніки піаністів, а й на виховання яскравих і гармонійно розвинутих музикантів. Змістовий аналіз їх науково-методичних праць дозволив розкрити цілі та методи, якими збагачувалася теорія і практика фортепіанного навчання. Проаналізовано педагогічні погляди й методичні засади видатних музикантів-педагогів минулих епох (європейської та української шкіл) які розглядали виконавський процес у поєднанні рухо-моторних у музично-слухових уявлень музикантів, Узагальнення цих позицій у естетико-філософській, мистецтвознавчій і психолого-педагогічній літературі дозволило провести термінологічний аналіз поняття «музично-слухові уявлення» та розкрити його зміст. Згідно із сучасними музично-психологічними дослідженнями в основі музично-слухових уявлень лежить добре розвинутий музичний слух. Розвинуті музично-слухові уявлення передбачають сформованість слухового сприймання і слухових уявлень, розуміння закономірностей музичної мови та її особливостей під час функціонування у різних стильових ситуаціях. У піаністів музично-слухові уявлення мають пов’язуватися не тільки з майстерним виконанням мелодії, а й всієї музичної фактури. В основі такої діяльності лежить осягнення образно-емоційної побудови музичного твору, яке спочатку виникає як безпосереднє переживання мелодії, її відчуття, а потім ці уявлення поглиблюються і конкретизуються під час вивчення усіх деталей музичного твору. У результаті такої роботи формуються музично-слухові уявлення, які поступово віддзеркалюються у внутрішньому плані музиканта-виконавця. Відтак, формування музично-слухових уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання ми розглядаємо як тривалий і цілеспрямований процес, спрямований на удосконалення усіх складових музичного слуху та їх творчий вплив на виконавську діяльність. У процесі роботи над втіленням художніх образів музичного твору коло уявлень може бути надзвичайно різноманітним. Науковці виділяють три основних види музично-слухових уявлень: уявлення конкретної звукової фактури (ладо-звукові, ритмічні, гармонічні), уявлення асоціативні (емоційно-образні) і технічні (моторні). У відповідності з цими поглядами формування музично-слухових уявлень характеризуються процесуальністю та послідовністю. У педагогічній діяльності воно має здійснюватися за такими фазами: увага до естетичного сприймання музичних звуків; емоційне ставлення до музичного твору; емоційно-чуттєва активність до звукоутворення і в цілому до процесу виконання; оцінювання характеру звуковидобування. Це дозволило розглядати музично-слухові уявлення молодших школярів у поєднанні з руховими компонентами, здатними змінюватися і удосконалюватися в процесі музичної діяльності. Дата реєстрації 2024-02-10 Додано в НРАТ 2024-02-10 Закрити