Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U000938, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Прогнозування та попередження розвитку гнійно-септичних ускладнень у дітей різних вікових категорій з опіковою хворобою

Здобувач

Коваль Марія Геннадіївна,

Керівник Сорокіна Олена Юріївна
Опонент Постернак Геннадій Іванович
Опонент Курочкін Михайло Юрійович
Опонент Філик Ольга Володимирівна
Рецензент Снісарь Володимир Іванович

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

07-02-2024

Опис

Дисертаційна робота присвячена визначенню прогностичних критеріїв перебігу опікової хвороби (ОХ) при різних ступенях термічного ураження та ефективності профілактики розвитку опікового сепсису з можливістю виявлення його ранніх прогностичних діагностичних ознак у дітей. Метою дослідження було покращення результатів інтенсивної терапії опіків на підставі визначення прогностичних критеріїв та діагностики розвитку гнійно-септичних ускладнень опікової хвороби шляхом вивчення динаміки синдрому системної запальної відповіді, поліорганної дисфункції та біологічних маркерів ідентифікації сепсису. Проведено одцентрове ретроспективно-проспективне когортне дослідження на базі відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (ВАІТ) обласного опікового відділення Комунального неприбуткового підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної Ради». Дослідження проводилось у два етапи. Перший етап включав ретроспективний аналіз історій хвороб дітей з опіковою травмою, що знаходилися на лікуванні у ВАІТ з 2007 по 2017 роки. Другий етап – проводили проспективне дослідження серед дітей, які отримали опікову травму різного ступеню тяжкості, за відкритою порівняльною методикою у період з 2018 по 2021 рр. За нашими данними у ВАІТ опікового відділення за 10 років було проліковано 716 дітей різного віку з опіками різного ступеню тяжкості, з них 13,9% (n =98) хворих з опіками тяжкого та вкрай тяжкого ступеню, в тому числі й 1,9% (n =14) хворих що померли, які були включені в ретроспективне дослідження. В залежності від віку, пацієнтіи ретроспективного дослідження (Р) розподілені на 4 групи. У 1 групу (Р1) увійшли діти у віці від 6 міс. до 1 року (n=13), 2 групу (Р2) склали діти 1-5 років (n=61), 3 група (Р3) – діти від 5 до 11 років (n=12) та 4 група (Р4)- діти старше 12 років (n=12). Визначено, що клінічними предикторами розвитку сепсису у дітей були непереносимість ентерального харчування та кишкова непрохідність (rs = 0,309, р = 0,017 і rs = 0,308, р = 0,018, відповідно). Розвиток гострої інтестинальної недостатності, що супроводжувалося непереносимістю ентерального харчування, зниженням обсягів ентерального введення рідини, корелювало з розвитком пізніх септичних ускладнень та смертю на 3-ю (p = 0,048), 7-у (p = 0,035) та 14-у добу ОХ (р = 0,038). Динаміка змін рівня креатиніну з 1-ї по 7- му добу ОХ мала зв’язок з розвитком сепсису, але максимальна кореляція спостерігалась на 3-ю добу ОХ (rs= 0,307, p = 0,016). Кореляційний зв’язок між розвитком сепсису та рівнем АЛТ (rs= 0,314, р = 0,016) та АСТ (rs= 0,282, р = 0,030) спостерігався на 7-му добу ОХ, що відповідало таким ускладненням як печінкова недостатність (rs= 0,325, р = 0,012 та rs= 0,258, р = 0,049), непереносимість ентерального харчування та кишкова непрохідність (rs= 0,309, р = 0,017 і rs= 0,308, р = 0,018, відповідно). Встановлено, що значення СРП на усіх етапах гострого періоду ОХ мають добру прогностичну цінність для оцінки ймовірності розвитку сепсису (р < 0,05). Пороговим значенням СРП для передбачення розвитку СПОН і смерті на 7-у добу ОХ визначено показник 12,97 нг/мл. Медіанний рівень СРП у крові хворих з сепсисом перевищував такі показники у хворих без септичних ускладнень в 2,8 рази на 1-у добу ОХ (р = 0,03), в 2,7 рази (р = 0,023) – на 3-у добу і в 4,2 рази (р = 0,02) – на 7-у добу. Визначено, що розвиток ускладнень обумовлений інтенсивністю та тривалістю ССЗВ, маркером якого була динаміка СРП. На 7-у добу ОХ збільшувалась кількість ускладнень, які асоціювались зі збільшенням рівня СРП: токсична енцефалопатія, дистрофія міокарду (rs= 0,370, р = 0,031), набряк легень (rs= 0,386, р = 0,024), пневмонія (rs= 0,40, р = 0,019), ГУН (rs= 0,413, р = 0,015), печінкова недостатність (rs= 0,344, р = 0,046), ДВЗ (rs= 0,37, р = 0,031). Виявлено, що імунну відповідь за допомогою генотипу TLR 2 було активовано при значенні СРП > 6,43 нг/мл, а у дітей з гетерозиготним генотипом імуна відповідь на тяжку опікову травму не призводила до розвитку довготривалого ССЗВ. Також, з’ясовано, що активація генів вродженого імунітету, а саме гетерозиготного генотипу TLR 2, призводила до зниження рівня лімфоцитів за рахунок зрушення лейкоцитарної формули вліво та активації первинної клітинної відповіді