Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U001049, Дисертація доктора філософії

Назва роботи

Правове регулювання фідуціарних відносин у країнах загального та континентального права: проблеми теорії і практики

Здобувач

Ходирєва Ангеліна Вячеславівна,

Керівник Бєлогубова Оксана Олександрівна
Опонент Діденко Лариса Василівна
Опонент Ізбаш Олеся Олегівна
Рецензент Мануїлова Катерина Вікторівна
Рецензент Цибульська Ольга Юріївна

На здобуття

Доктор філософії, 293, Міжнародне право

Дата захисту

20-03-2024

Опис

Дисертація є першим в українській науці спеціальним комплексним дослідженням правового регулювання фідуціарних відносин у країнах загального та континентального права. Питання правового регулювання фідуціарних відносин залишається одним із найскладніших у міжнародному приватному праві, складність якого зумовлена, зокрема, особливостями правових систем загального та континентального права. У роботі проводиться правовий аналіз правової природи фідуціарних відносин, виокремлюються їхні характерні ознаки, здійснюється комплексний порівняльно-правовий аналіз моделі фідуціарних (трастових) відносин у загальному праві на сучасному етапі його розвитку і фідуціарних конструкцій у країнах континентального права, а також визначаються проблеми та перспективи уніфікації фідуціарних відносин у міжнародному приватному праві, зокрема, пов’язані з питаннями кваліфікації та колізійного регулювання. Для ілюстрації проблеми сумісності чи несумісності фідуціарної конструкції англійського трасту та континентальної правової системи досліджується питання про необхідність та доцільність передачі майна в довірчу власність у країнах континентального права з урахуванням наявних у внутрішньому праві цих країн конструкцій, спрямованих на досягнення аналогічних результатів. Фідуціарні правовідносини можна визначити як правовідносини, зміст яких полягає в наділенні одним суб’єктом іншого суб’єкта можливостями щодо реалізації свого права, для того, щоб останній здійснював це право у відносинах із третіми особами на користь першого так, як би він діяв, здійснюючи його у своїх інтересах. Іншими словами, фідуціарними можна називати такі правовідносини, у яких довіра одного учасника до іншого чи взаємна довіра учасників є мотивом виникнення, існування та припинення правовідносин. Мотив довірливості в таких правовідносинах стає їхнім додатковим елементом, що пронизує саму сутність цих правовідносин. Цей елемент є основою визначення правил правового регулювання довірчих (фідуціарних) відносин. Обґрунтовується, що іманентною властивістю фідуціарних правовідносин є делегування правомочностей власника, тобто заміна одного суб’єкта правовідносин іншим, причому не через закон, як, наприклад, при представництві, а в силу договору. Отже, змістом фідуціарних правовідносин є правомочності та обов’язки фідуціарію (фідуціарні обов’язки) щодо особи, від імені якої він діє, майном якої розпоряджається.