Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002459, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 15-07-2024 Статус Захищена Назва роботи Медико-соціальне обґрунтування оптимізованої моделі реабілітаційної допомоги дітям з інвалідністю із застосуванням рефлекторно-навантажувальних пристроїв Здобувач Школьник Михайло Борисович, Керівник Михальчук Василь Миколайович Опонент Брич Валерія Володимирівна Опонент Бакалюк Тетяна Григорівна Рецензент Назар Оксана Василівна Рецензент Моісеєнко Раїса Олександрівна Опис Наукове дослідження проведене відповідно до визначеної мети – провести медико-соціальне обґрунтування комплексної оптимізованої функціональноорганізаційної моделі реабілітаційної допомоги дітям з інвалідністю, згідно до спеціально розробленої програми, сформованої за послідовними етапами, які відповідають поставленим завданням. Обрана методологія дослідження базувалась на принципах наукового пізнання – системного підходу та аналізу і методах, визначених паспортом спеціальності «Соціальна медицина» (бібліосемантичного, соціологічного, медико-статистичного, епідеміологічного, концептуального моделювання, організаційного експерименту, експертних оцінок). Встановлено, що хвороби нервової системи (ХНС) є однією із домінуючих причин інвалідності дитячого населення України. Їм належить третє рейтингове місце у структурі первинної (із питомою вагою 11.5% у 2022 р.) та загальної інвалідності (14.7%, відповідно). Контингент дітей з інвалідністю внаслідок ХНС налічує майже 23 тис. дітей (31.2 на 10 тис. дітей 0-17 років у 2022 р.), які 3 потребують тривалої, часто пожиттєвої реабілітації та медико-соціальної допомоги. Щороку вперше у житті інвалідність внаслідок ХНС встановлюється більше ніж 1800 дітям (2.5 на 10 тис. дітей 0-17 років). Половина (48.5% у 2022 р.) від усіх випадків інвалідності дітей внаслідок ХНС обумовлена дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Виявлена висока територіальна диференціація показників інвалідності дитячого населення внаслідок ХНС в Україні. Максимальні регіональні рівні загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ХНС перевищують мінімальні у 2.3 рази (47 на 10 тис. дітей 0-17 років у Чернігівській і 20.4 у Одеській області, 2022 р.), а внаслідок ДЦП - у 2.0 рази (24.5 у Луганській і 11.9 у Одеській області). Встановлено, що чинниками регіональної варіації інвалідності внаслідок ДЦП є забезпеченість жіночого населення акушергінекологами (r =-0.621, R2 =38.59, p<0.05) та частота передчасних пологів у регіонах (r =0.477, R2 =22.73, p<0.05). Доведено, що патологічні пологи формують у 3,2 рази (OR=3,2) вищий ризик розвитку захворювань та інвалідності у дітей внаслідок порушень опорнорухового апарату, обумовлених ХНС, ніж медичні помилки, у 5,7 рази вищий ризик, ніж екологічні чинники, у 2,1 рази вищий, ніж захворювання мами під час вагітності, у 5,3 рази вищий, ніж при нещасних випадках, у 3,8 рази вищий, ніж при ускладненнях після хвороби дитини. Відносний ризик розвитку патології при медичних помилках є в 1,8 рази більш вагомим чинником ризику, ніж екологічна ситуація у регіоні проживання. Хвороба мами під час вагітності формує у 2,5 рази вищий ризик патології, ніж нещасний випадок та в 1,8 рази вищий, ніж ускладнення після хвороби дитини. Наведені оцінки є статистично значимими (p<0,05). 4 Перебіг захворювання у дитини залежить не тільки від його причини, але і від якості одержаної медичної допомоги. Половина батьків (50%) оцінили якість амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги своїй дитині як незадовільну, 37,9% - як задовільну та лише 12,1% - як хорошу. Разом з тим, якість реабілітаційної допомоги більшість матерів вважає доброю –74,6% та задовільною –25,4%. Більшість батьків вважає, що дитина не готова до навчання в загальноосвітній школі – 218 (77,9%), але значна частина дітей з інвалідністю навчається в інклюзивних закладах – 216 (77,1%). Проблемами сумісного навчання дітей з інвалідністю разом із здоровими учнями є ставлення здорових дітей до дітей з інвалідністю – 258 (92,1%) та психологічні проблеми дитини з інвалідністю – 251 (89,6%), фізичні обмеження – 102 (47,2%) та ставлення вчителів 19 (5,8%). Майже всі батьки вказали одночасно 2 або 3 проблеми сумісного навчання. Корекція рухових порушень у дітей із церебральним паралічем проводилась із застосуванням методики динамічної пропріоцептивної корекції з використанням рефлекторно-навантажувального пристрою, механотерапії, лікувальної фізкультури. До програми реабілітації було включено: механотерапію; заняття прикладною творчістю з елементами арттерапії; логопедичні розминки, вправи для корекції мови та мовлення, артикуляційної моторики, мовленнєвого дихання, фонематичного слуху, загального, кистьового та пальцевого праксису. За потребою залучались техніки логопедичного масажу. Командою психолого-педагогічного та соціального супроводу створювались індивідуальні програми для корекції порушень в інтелектуальний, емоційній, поведінковій сфері дитини, корекційні педагогічні програми 5 (спрямовані на формування навичок самообслуговування, побутових трудових навичок, навчальних навичок – корекцію графічних, математичних вмінь, читання). Сюжетно-рольові ігри (групові, індивідуальні заняття) для корекції комунікативних порушень, порушень особистісної та соціальної самоідентифікації. Дата реєстрації 2024-07-10 Додано в НРАТ 2025-01-17 Закрити