Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U002903, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Індивідуалізація лікування папілярного раку щитоподібної залози у хворих з інсулінорезистентністю Здобувач Підченко Наталія Сергіївна, Керівник Красносельський Микола Вілленович Опонент Паньків Володимир Іванович Опонент Кравчун Нонна Олександрівна Рецензент Барабаш Надія Євгенівна Рецензент Горшунська Мар’яна Юріївна Опис Підченко Н. С. Індивідуалізація лікування папілярного раку щитоподібної залози у хворих з інсулінорезистентністю. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 — медицина. — Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2024. Дисертаційна робота присвячена дослідженню молекулярно-морфологічних особливостей папілярного раку щитоподібної залози та індивідуалізації його лікування у хворих з інсулінорезистентністю для підвищення ефективності протипухлинної терапії. Дисертаційна робота складається з двох частин. У першій частині дисертаційного дослідження обстежено та проаналізовано 142 хворих (23 чоловіки та 119 жінки), які мали гістологічно підтверджений діагноз папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ), після радикального хірургічного лікування. Спеціальне лікування хворих на ПРЩЗ здійснювалось згідно з проколами протипухлинного лікування диференційованих форм раку. В досліджені оцінювались показники вуглеводного статусу (індекс HOMA-IR, глікозильований гемоглобін, інсулін, цукор натще, С-пептид) на етапах лікування. Зі 142 відібраних пацієнтів із ПРЩЗ 77 хворим було призначено та проведено 2 курси радіойодотерапії (РЙТ) до досягнення повної абляції залишкової тканини щитоподібної залози. Для оцінювання лабораторних показників вуглеводного статусу у хворих на ПРЩЗ в динаміці сформовано дві групи: група порівняння – 40 хворих без інсулінорезистентності (ІР) (індекс HOMA-IR – до 2,7) та основна група – 37 хворих з наявністю ІР (індекс HOMA-IR ≥ 2,7). Основну другу групу було розподілено на дві підгрупи за наявністю в схемі лікування бігуаніду метформіну: – 2 А підгрупа (12 пацієнтів): отримували тільки супресивну гормонотерапію L-тироксином; – 2 Б підгрупа (25 пацієнтів): додатково до супресивної терапії L-тироксином призначали метформін. На подальшому етапі було проведено динамічне спостереження (74 пацієнтів) за деякими показниками сигнального шляху інсуліноподібного фактора росту (ІФР-1) та показником ІР (основна група – 37 хворих із наявністю ІР, 1 група порівняння – 27 хворих без ІР, 2 група порівняння – 10 хворих без онкологічної патології). Проведений кореляційний аналіз параметрів показників IФР-1, рівня інсуліну та індексу НОMА-IR у хворих з ІР (лікування за протоколом + метформін) після РЙТ, показав сильний позитивний взаємозв'язок, що доказує ефективність метформіну щодо подолання ІР та зниження рівня ІФР-1. Це дає змогу застосування метформіну в програмі протипухлинного лікування та рекомендувати визначення індексу HOMA-IR та рівня ІФР-1 в клінічній та лабораторній практиці у хворих на ПРЩЗ. У другій частині дисертації проведено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів із ПРЩЗ з рецидивним та агресивним перебігом та отримано нові дані щодо циркулюючого ІФР-2 у сироватці крові таких хворих. У дослідження ввійшли історії хвороб 23 пацієнтів на ПРЩЗ із рецидивним перебігом захворювання: 6 чоловіків і 17 жінок. Зазначеним пацієнтам було проведено комплексне лікування, яке складалося з хірургічного лікування, РЙТ та супресивної гормонотерапії. При аналізі архівних даних досліджуваних хворих на ПРЩЗ виявлено, що перебіг лікування суттєво визначався величиною першої та другої активності, тривалістю перерви між курсами РЙТ, гістологічною структурою пухлини та розміром залишкової тканини ЩЗ тощо. Для отримання нових даних щодо циркулюючого ІФР-2 у сироватці крові хворих на ПРЩЗ було сформовано групи дослідження: рецидивний перебіг захворювання на етапі моніторингу – 7 пацієнтів, агресивний перебіг після проведеного хірургічного лікування – 4 пацієнти. Групами порівняння стали 27 хворих на ПРЩЗ без ІР та умовно здорові пацієнти без онкологічних захворювань – 10 осіб. У хворих було досліджено рівень ІФР-2 з метою можливого пошуку новітніх прогностичних маркерів агресивного або рецидивного перебігу ПРЩЗ. Отже, встановлено критичні значення ІФР-2 як предиктори маніфестації метастазування раку в лімфовузли й поширеність глибини процесу по типу N+. Ці значення можуть бути використані для прогнозування наявності прихованого метастазування у хворих і свідчити про доцільність виконання дослідження на ІФР-2. Зважаючи на це, визначення ІФР-2 у сироватці крові можна використовувати для уточнення ризиків метастазування по типу N+ поряд з іншими маркерами. У дисертаційному дослідженні розроблено індивідуалізовану комплексну програму лікування та постлікувального спостереження хворих на ПРЩЗ з ІР, у якій науково обґрунтовано необхідний комплекс діагностичних досліджень, спрямований на підвищення ефективності виявлення ПРЩЗ, що сприяє більш ефективному лікуванню та зниженню можливого рецидивування та метастазування. Ключові слова: папілярний рак щитоподібної залози, індекс HOMA-IR, інсулін, інсуліноподібні фактори росту, інсулінорезистентність, метформін. Дата реєстрації 2024-08-19 Додано в НРАТ 2024-09-09 Закрити