Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003562, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-10-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Стан сильного душевного хвилювання під час заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини: кримінально-правове значення Здобувач Бучківська Вікторія Леонідівна, Керівник Кваша Оксана Олександрівна Опонент Авраменко Олексій Володимирович Опонент Собко Ганна Миколаївна Рецензент Турлова Юлія Анатоліївна Рецензент Ландіна Анна Валентинівна Опис Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право» (08 – Право). Інститут держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України, Київ, 2024. Розділ 1 присвячено загальним підходам до дослідження проблеми відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини під час вчинення кримінальних правопорушень в стані сильного душевного хвилювання. У цьому розділі здійснено аналіз стану наукової розробки проблем кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини в стані сильного душевного хвилювання, який засвідчив наявність низки малодосліджених або взагалі недосліджених аспектів відповідальності за вказані кримінальні правопорушення. Виокремлено етапи становлення та розвитку норм про заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини в стані сильного душевного хвилювання. Приділено увагу нововведенням у зв’язку зі змінами усталених норм, в яких використовується словосполучення «стан сильного душевного хвилювання», які були запроваджені Законом України № 2227-VІІІ від 06.12.2017 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Виявлено недоліки у зв’язку з запровадженими змінами у п. 7 ч. 1 ст. 66, статті 116 та 123 КК. Зокрема, це стосується зміни більшою мірою визначених понять у попередніх редакціях статей «протизаконне насильство», «систематичне знущання» на невизначене формулювання «жорстоке поводження, або таке, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого». Прослідковано перспективу розвитку кримінального законодавства України у частині встановлення можливого виключення кримінальної відповідальності за наявності особливого фізичного стану людини в проєкті КК, який є аналогом стану сильного душевного хвилювання чинного КК. Визначено особливості висвітлення кола питань у дисертаційних роботах, які присвячені дослідженню кримінально-правового значення певного правового явища, а саме запропоновано в подальшому включати в дисертації як кримінально-правову характеристику такого явища, тобто описання його характерних рис, так і кримінально-правове значення правового явища, тобто його врахування під час вирішення кримінально-правових питань, коло яких залежить від предмета дисертаційної роботи. Встановлено, що вчинення кримінального правопорушення у стані сильного душевного хвилювання, у результаті якого спричинено шкоду життю та здоров’ю людини, має диференціююче, обмежувальне, індивідуалізуюче та кваліфікуюче значення, яке проявляється при конструюванні норм про умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (статті 116 та 123 КК) (диференціююче значення), при визначенні ознак необхідної оборони та крайньої необхідності (ч. 4 ст. 36, ч. 3 ст. 39 КК) (обмежувальне значення), при врахуванні судом обставини, що пом’якшує покарання, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 66 КК (індивідуалізуюче значення), а також під час кримінально-правової кваліфікації дій особи, якими спричинено шкоду життю та здоров’ю людини у стані сильного душевного хвилювання (кваліфікуюче значення). У розділі 2 роботи охарактеризовано поняття стану сильного душевного хвилювання як міжгалузевого та спеціалізованого терміна у системі кримінально-правових норм. Виокремлено види стану сильного душевного хвилювання: залежно від впливу на вирішення кримінально-правових питань: юридично значущий та той, який не має юридичного значення; залежно від ступеня впливу на свідомість та волю особи: фізіологічний та патологічний; залежно від характеру психотравмуючої ситуації: простий, кумулятивний. Запропоновано залишити у тексті КК термінологічний зворот «стан сильного душевного хвилювання», враховуючи те, що цей зворот є усталеним, його застосування характеризується тяглістю в історичному аспекті, а оцінні моменти відповідного поняття усуваються у ході проведення судовопсихологічних експертиз у конкретному кримінальному провадженні на основі стандартів психологічної експертизи емоційних станів людини. Зроблено висновок, що в п. 7 ч. 1 ст. 66, статтях 116, 123 КК законодавець передбачив три самостійні приводи виникнення стану сильного душевного хвилювання. Дата реєстрації 2024-12-16 Додано в НРАТ 2024-12-16 Закрити