Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U003590, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

21-06-2023

Статус

Захищена

Назва роботи

Міжнародно-правовий захист осіб похилого віку

Здобувач

Предибайло Алла Ігорівна,

Керівник Сироїд Тетяна Леонідівна
Опонент Карвацька Світлана Богданівна
Опонент Фалалєєва Людмила Григорівна
Рецензент Фоміна Ліна Олександрівна
Рецензент Савченко Віктор Олександрович

Опис

Дисертація присвячена комплексному дослідженню питань міжнародного захисту прав осіб похилого віку. У роботі розкрито ґенезу міжнародно-правового регулювання захисту прав осіб похилого віку у різних сферах правовідносин. Акцентовано увагу на загальних і спеціальних міжнародно-правових актах, прийнятих на міжнародному універсальному і регіональному рівнях, в яких знайшли своє закріплення положення щодо прав літніх людей. Серед актів, прийнятих на міжнародному регіональному рівні, приділено увагу договірним і рекомендаційним актам, серед яких: Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 р., Рекомендація № R (94) 9 Комітету Міністрів державам-членам стосовно літніх людей, Рекомендація CM / Rec (2009) 6 Комітету Міністрів держав-членів Проблема старіння та інвалідності в XXI столітті: стійкі рамки для забезпечення більш високої якості в інклюзивному суспільстві, Рекомендація CM / Rec (2011) 5 Комітету Міністрів державам-членам про запобігання ризиків вразливості літніх мігрантів і поліпшення їхнього добробуту, Рекомендація CM / Rec (2014) 2 Комітету Міністрів державам-членам щодо сприяння захисту прав людей похилого віку, резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи 2168 (2017) «Права людини похилого віку та їх комплексний догляд», Хартія основних прав Європейського Союзу 2000 р., Директива Ради 2000/78/ЄC про встановлення загальних рамок для однакового ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності 2000 р., План дій ЄС щодо інформаційно- комунікаційних технологій і старіння 2007 р., Європейський закон про доступність 2015 р. Розкрито питання захисту громадянських і соціальних прав і свобод літніх людей. В аспекті реалізації означених прав зосереджено увагу на праві на автономію, яке має суттєве значення для реалізації усіх інших прав, гарантованих літнім людям. Зроблено висновок, що право на автономію в узагальненому розумінні представляє собою право приймати самостійно рішення, управляти собою та нести відповідальність за власні рішення. Детально проаналізовано питання заборони дискримінації за віком щодо літніх людей та її викорінення на нормативному і доктринальному рівнях, наведено практику ЄСПЛ з означеного питання. Зазначено, що наявність цієї норми є відправною точкою в реалізації всіх прав і свобод людини осіб похилого віку, що ґрунтується на основоположному принципі рівності. Приділено увагу питанню дотримання прав осіб похилого віку, включених до сфери кримінально-правових відносин. Розкрито роль міжнародних структур, що фінансують витрати, пов’язані з підтримкою ініціатив щодо реалізації надання медичної, психологічної, правової, соціальної та інших видів допомоги багатьом верствам населення, включаючи осіб похилого віку, серед яких: Фонд добровільних внесків Організації Об’єднаних Націй для жертв тортур, Фонд солідарності щодо боротьби з COVID-19, Фонд реагування на COVID-19 і відновлення. Підкреслено роль неурядових міжнародних організацій (Віденський Комітет неурядових організацій з питань старіння, Глобальний альянс за права людей похилого віку, Amnesty International, HelpAge International) у захисті прав осіб похилого віку. Акцентовано увагу на ролі Європейського комітету із соціальних прав, наділеного моніторинговими та квазісудовими повноваженнями; Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському чи принизливому поводженню або покарання; Суду загальної юрисдикції ЄС, Європейської економічної комісії ООН, Постійної робочої групи з проблем старіння, Омбудсмена ЄС, Робочої групи зі старіння населення та стійкості ЄС. Зазначено, що підтримання багатостороннього діалогу з нагальних питань, пов’язаних із дотриманням і забезпеченням прав літніх людей на міжнародному регіональному рівні здійснюється також на рівні Міжамериканської комісії з прав людини – одного з головних органів Організації американських держав, Механізму подальших заходів Міжамериканської конвенції про захист прав людини осіб похилого віку, Обсерваторії людей похилого віку в Іберо-Америці, Координаційного центру з прав осіб похилого віку в Африці, Робочої групи з прав літніх людей та осіб з інвалідністю Африканського Союзу. Підсумовано, що створені міжнародні універсальні і регіональні органи та інституції, спеціалізовані структури сприяють захисту осіб похилого віку шляхом прийняття безпосередньої участі у моніторингу законодавчої бази щодо імплементації міжнародних норм про права літніх людей, розгляду індивідуальних і колективних скарг, участю в розробці стандартів захисту прав осіб похилого віку, а також стимулювання держав щодо запровадження на національному рівні інституційного і правового механізму захисту літніх людей. Ключові слова: вразливі категорії, гарантії, гендерна рівність, інституційна основа, механізми захисту, особи похилого віку, правова основа, статус, стандарти.

Дата реєстрації

2024-12-17

Додано в НРАТ

2024-12-17