Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000496, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-03-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Системний аналіз будови великого чепця білих щурів у нормі та при експериментальному моделюванні перитоніту Здобувач Максименко Олександр Сергійович, Керівник Гринь Володимир Григорович Опонент Кущ Оксана Георгіївна Опонент Кошарний Володимир Віталійович Рецензент Ляховський Віталій Іванович Рецензент Шепітько Володимир Iванович Опис Системний аналіз будови великого чепця білих щурів у нормі та при експериментальному моделюванні перитоніту. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Метою дослідження було: з’ясувати характер відмінностей структурних змін великого чепця білих щурів в залежності від асептичних та септичних факторів розвитку перитоніту в експерименті. У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення результатів нового вирішення наукового завдання, що полягає в всебічному вивченні будови великого чепця білих щурів і характеру його участі в механізмах реалізації реакцій імунної системи у відповідь на місцеві антигенні й патогенні фактори. У дослідженні одержано нові дані й уточнено наявні знання щодо чинних уявлень про будову великого чепця білих щурів із використанням у роботі всебічного підходу морфологічного аналізу, який дозволив представити великий чепець білих щурів-самців у цілісному вигляді, визначивши його форму, складові тканинні структури, а також основні метричні параметри, за допомогою яких отримано наступні результати експериментальних досліджень: Розширено й доповнено наукові поняття про морфофункціональне трактування основних структурних компонентів великого чепця, названих нами судинно-жировими аркадами, з якими асоційовані лімфоїдні вузлики, що називаються в літературі молочними плямами. Уперше дано вичерпний опис інших частин великого чепця, які названі нами серозно-сіткоподібними перетинками, оскільки вони зв’язують між собою судинно-жирові аркади. Установлено, що в петлястих тяжах серозно-сіткоподібних перетинок наявні скорочувальні елементи, за допомогою яких великий чепець має здатність активно змінювати свою форму й положення в очеревинній порожнині у відповідь на антигенні стимули й ушкодження відповідних органів. Актуальним нововеденням дослідження стало те, що в процесі експериментального моделювання асептичного і септичного перитоніту в білих щурів-самців було виявлено два інші похідні вісцеральної очеревини, які, як виявилося в процесі додаткового морфологічного вивчення, подібні до будови великого чепця. Оскільки вони починаються від придатків яєчок, ми назвали їх епідидимальними чепцями. Уперше звернено особливу увагу на те, що епідидимальні чепці спільно з великим чепцем беруть участь і в адгезії кетгутового імплантата (збудник асептичного перитоніту), і в тампонаді перфорованої сліпої кишки, тобто за ініціального фактора розвитку септичного перитоніту. Тільки в тому й іншому випадку ці три чепці задіяні в різних чáсткових співвідношеннях між собою. Уперше в практиці експериментального моделювання асептичного перитоніту використовували імплантацію в очеревинну порожнину тварин ксеногенного субстрату – клубочків кетгутової нитки, яка використовується, як шовний матеріал при внутрішньопорожнинних операціях, що дало можливість детально простежити її деструктивні зміни в процесі резорбції та відторгнення. Доведено, що наявний у літературі вираз «розсмоктування» шовного матеріалу принципово неправильний, оскільки цей процес є наслідком активної дії місцевої імунної системи на чужорідний субстрат, що підлягає поступовій резорбції та елімінації з організму, знаменуючи собою тліючий перебіг запального процесу в очеревинній порожнині. Ключові слова: великий чепець, шлунок, дванадцятипала кишка, сліпа кишка, слизова оболонка, серозна оболонка, очеревина, яєчка, перитоніт, асептичне запалення, лімфоїдні вузлики, лімфатичний вузол, лімфоцити, молочні плями, адипоцити. Дата реєстрації 2025-02-11 Додано в НРАТ 2025-02-11 Закрити