Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000761, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-03-2025 Статус Захищена Назва роботи Методика розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Здобувач Коломієць Володимир Володимирович, Керівник Фаринник Василь Іванович Опонент Чернявський Сергій Сергійович Опонент Вайда Тарас Степанович Рецензент Ковальова Ольга Вікторівна Рецензент Червінчук Андрій Васильович Опис У дисертації здійснено аналіз теоретичних і практичних проблем розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами із урахуванням сучасного стану правоохоронної діяльності, а також запропоновано способи удосконалення методики розслідування таких кримінальних правопорушень в умовах звичайного та особливого правового режиму воєнного стану. Визначено, що транспортний засіб як предмет кримінального правопорушення, передбачений ст. 286 КК України має такі ознаки як: 1) наявність державної реєстрації та сертифікату відповідності продукту промислового виробництва; 2) наявність відповідних ідентифікаційних знаків на частинах та деталях транспортного засобу; 3) відповідність заявленим виробником технічним характеристикам та стандартам; 4) технічний стан, який вбачає можливість транспортного засобу здійснювати заявлені виробником функції; 5) віднесення до джерел підвищеної небезпеки. Обстановка порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами включає в себе сукупність статичних та динамічних особливостей, які впливають (полегшують/обтяжують/сприяють) порушенню правил безпеки під час руху на дорозі шляхом створення умов, які обумовлюють механізм кримінально протиправної поведінки суб’єкта. Визначено основні особливості, які повинні бути відображені в протоколі огляду місця події за фактом дорожньо-транспортної пригоди, які є такими: 1) місце дорожньо-транспортної пригоди, а також обʼєктивні умови, в яких вона відбулась (погодні умови, освітлення тощо). Це є важливим з точки зору встановлення вини водія у такій події, оскільки часто погодні умови, а також умови, в яких водій не має можливості оцінити обстановку на дорозі призводить до зіткнення із іншим транспортним засобом або наїзду на пішохода; 2) повний опис пошкоджень транспортного засобу, винного у ДТП, а також іншого засобу, який постраждав внаслідок ДТП. В цьому контексті також необхідно чітко описувати гальмівний шлях, а також за наявними слідами протекторів-шин описувати переміщення транспортного засобу; 3) складання чітких план-схем, забезпечення належного відео- та фотозапису, а також інших матеріалів, які можуть бути надані судовому експерту, який проводитиме автотехнічну експертизу. Зазначено, що типові слідчі ситуації, які можуть виникнути під час розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами можна диференціювати на позитивні та негативні. До типових позитивних віднесено: 1) кримінальний правопорушник не постраждав, залишився на місці події та був затриманий; 2) між вчиненням кримінального правопорушення та повідомлення про його вчинення – незначний часовий проміжок; 3) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення сама повідомила про кримінальну подію до правоохоронних органів та забезпечила надання домедичної та першої медичної допомоги потерпілому. До типових негативних віднесено: 1) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, покинула місце дорожньо-транспортної пригоди на своєму транспортному засобі; 2) особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, покинула місце дорожньо-транспортної пригоди та залишила транспортний засіб; 3) потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди загинув; 4) подія кримінального правопорушення, яке полягає в порушені правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами була інсценована; 5) кримінальне правопорушення, пов’язане порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами була спровокована потерпілим. Встановлено, що в межах досліджуваного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України можна запропонувати таку класифікацію способів протидії розслідуванню: 1) за способом протидії – процесуально передбачені (змагальність сторін, призначення додаткових/повторних експертиз, пошук нових свідків, які мають протилежні свідчення, спростування доказової бази тощо); кримінально протиправні (надання завідомо неправдивих висновків, свідчень; приховування слідів кримінального правопорушення тощо); 2) за суб’єктами протидії – сторона обвинувачення (за наявності окремих підстав та особистих інтересів); сторона захисту (у більшості випадків); учасники кримінального провадження (зокрема, такими суб’єктами можуть бути спеціалісти та судові експерти, свідки тощо); 3) за метою протидії – задоволення особистих мотивів (отримання неправомірної вигоди, приховування співучасті у кримінальному правопорушенні тощо); 4) забезпечення уникнення винним кримінальної відповідальності або звуження її меж з мотиву впливу на органи досудового розслідування. Дата реєстрації 2025-03-06 Додано в НРАТ 2025-03-06 Закрити