Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000821, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Експериментальне обґрунтування доцільності розробки нового крему на основі очищеного нафталанового масла для лікування дерматологічних захворювань Здобувач Горбач Анна Олександрівна, Керівник Зайченко Ганна Володимирівна Опонент Давтян Лена Левонівна Опонент Вишневська Лілія Іванівна Рецензент Козіко Наталія Олександрівна Рецензент Буткевич Тетяна Анатоліївна Опис Дисертаційну роботу присвячено експериментальному обґрунтуванню доцільності розробки нових топічних лікарських засобів на основі очищеного нафталанового масла для лікування дерматологічних захворювань, а саме псоріазу. Псоріаз – хронічне запальне захворювання шкіри автоімунної природи, на яке страждає від 2 % в азіатських і деяких африканських популяціях і до 11 % в кавказьких і скандинавських популяціях (Rendon et al., 2019, Bu et al., 2022, Damiani et al., 2021, Armstrong et al., 2021, Zhang et al., 2024). Ключовими етіопатогенетичними ланками псоріазу є фактори навколишнього середовища, порушення захисного бар’єра шкіри, дисфункція імунної системи з домінуючою віссю IL-23/Th17. Характерною ознакою псоріазу є тривале запалення, яке призводить до неконтрольованої проліферації кератиноцитів і дисфункціональної диференціації. Основними клінічними проявами захворювання є утворення гіперкератотичних бляшок та лущення шкіри, що супроводжується свербежем, болем і значним зниженням якості життя пацієнтів. Сучасна терапія псоріазу визначається тяжкістю перебігу захворювання, його клінічними формами та наявністю супутніх патологій. Для пацієнтів із легкими та середньо-тяжкими формами перевага надається топічним засобам, серед яких найбільш поширеними є кортикостероїдні препарати, аналоги вітаміну D, саліцилова кислота та інгібітори кальциневрину. У випадках тяжкого перебігу застосовуються системні методи лікування, зокрема імунодепресанти (метотрексат, циклоспорин, ретиноїди), а також біологічні агенти, що блокують ключові прозапальні цитокіни (IFN-α, IFNβ, IL-12, IL-23). Численні терапевтичні підходи – від топічних кортикостероїдів та кератолітиків до системної терапії і біологічних препаратів – часто мають обмеження, пов’язані з розвитком побічних реакцій (локальних та системних), розвитком толерантності та ризиком загострення супутніх патологій (Sandipan et al, 2014, Aayushi et al, 2016, Altenburg et al., 2018, Lockwood et al., 2018). Унаслідок цього формуються нові завдання для фармацевтичної науки: пошук природних сполук та інноваційних допоміжних речовин з мультифакторною дією, які можна оптимально поєднувати з уже відомими активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ). Незважаючи на суттєвий прогрес у фармакотерапії псоріазу, низка проблем, пов’язаних із розвитком побічних ефектів, виникненням резистентності до існуючих лікарських засобів та довгостроковою безпекою застосування, все ще не вирішена остаточно. Це стимулює пошук та створення нових препаратів із високою ефективністю та сприятливим профілем безпеки, придатних як до монотерапії, так і до застосування в комбінації з іншими фармакотерапевтичними агентами. Одним із перспективних напрямків є дослідження природних сполук, зокрема очищеного нафталанового масла, яке завдяки своїм протизапальним, кератолітичним, регенеративним властивостям виявляє фармакологічний потенціал, і розглядається, як перспективна речовина для включення до складу топічних лікарських засобів для лікування псоріазу (Adigozalova, 2023). Очищене нафталанове масло (ОНМ) являє собою один із природних продуктів, що традиційно використовувалися у бальнеології та фізіотерапії шкірних захворювань (нафталанські ванни, аплікації, мазі на основі нафталанової нафти) і має переваги перед неочищеним нафталановим маслом (так званим нафталаном), що протягом століття використовувався в традиційній медичній практиці (Vrzogić, 2003, Adigozalova, 2023). Наявні експериментальні дані про його протизапальні, кератолітичні, регенеративні властивості, більш сприятливий профіль безпеки, ніж у неочищеного нафталанового масла. Однак дослідження з безпосереднього включення ОНМ до складу нових топічних лікарських форм із доведеною фармакологічною ефективністю при псоріазі, практично відсутні. З огляду на це, розробка та вивчення нових топічних лікарських форм з ОНМ набуває наукового та практичного значення. Вищенаведене зумовило актуальність теми дисертаційної роботи, визначило її мету і завдання. Дата реєстрації 2025-03-11 Додано в НРАТ 2025-03-11 Закрити