Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000861, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-03-2023 Статус Запланована Назва роботи Прогнозування і профілактика гемофтальму після вітреоретинальних втручань у пацієнтів на діабетичну ретинопатію і цукровий діабет 2 типу Здобувач Литвиненко Сергій Сергійович, Керівник Риков Сергій Олександрович Опонент Сакович Василь Микитович Опонент Бездітко Павло Андрійович Рецензент Лаврик Наталія Семенівна Рецензент Панченко Юлія Олександрівна Опис Дисертація присвячена вирішенню актуального завдання сучасної офтальмології – підвищенню ефективності вітреоретинальних втручань у пацієнтів на діабетичну ретинопатію (ДР) та цукровий діабет 2 типу (ЦД2) шляхом прогнозування розвитку операційного та післяопераційного гемофтальму на підставі вивчення ролі системи ангіопоетинів. Обґрунтування вибору теми дослідження. У 2018 році захворюваність на цукровий діабет (ЦД) в світі досягла 422 млн. людей, при чому лише за останні 40 років їх кількість збільшилась в чотири рази. Прогнозована захворюваність на ЦД до 2045 року за результатами статистичного дослідження, проведеного Міжнародною федерацією діабету, збільшиться майже в 1,5 рази, через що ЦД вважається одним з головних неінфекційних захворювань XX-ХХІ століть. До 2030 року близько 440 мільйонів осіб у віковій групі 20-79 років будуть страждати на ЦД у всьому світі (поширеність 7,7%). Відомо, що 9 з 10 людей, що хворіють на ЦД мають ЦД 2-го типу (ЦД2). Гемофтальм посідає одне з перших місць серед усіх інтра- та післяопераційних уражень ока через мікроциркуляторні порушення, як передніх, так і задніх сегментів ока. Частота післяопераційних крововиливів в скловидне тіло становить 7 випадків на 100 000 населення щорічно. У пацієнтів з ЦД2 та наявною діабетичної проліферативної ретинопатії (ПДР) крововилив у скловидне тіло є найбільш розповсюдженим ускладненням після або під час вітректомії pars plana і спостерігається від 12% до 63%. Наявність інтравітреальних геморагій ускладнює динамічне спостереження за станом очного дна в післяопераційному періоді та гальмує репаративні процеси. Ангіопоетини (Ang) представляють сімейство факторів росту, які у дорослому віці регулюють ендотеліальний сигнальний шлях, проникність судинної стінки та ремоделювання і ангіогенез. Ang-1 – природний активатор тирозин-протеїн кіназного рецептору-2 (TIE-2), є білком довжиною 498 амінокислотних залишків, який приблизно на 60% ідентичний своєму гомологу Ang-2. Ang-1 сприяє дозріванню судин, має стабілізуючу дію щодо новоутворених судин, знижує їх проникність і послаблює фіброз. Показано, що рівень Ang-1 у скловидному тілі при ПДР суттєво збільшений. З іншого боку, Ang-2 є негативним модулятором активності TIE-2, який індукується гіпоксією та ішемією і є конкурентним інгібітором Ang-1. Пригнічення Ang-1 з боку Ang-2 дестабілізує судинну мережу ока, підвищує чутливість до прозапальних цитокінів, які підвищують проникність вітреоретинального бар’єру. Таким чином, у умовах діабетичної ретинопатії (ДР) та ЦД2 формується патологічне коло за участі Ang-1 і Ang-2 у формуванні вітреального гемофтальму. Виходячи з викладеного, перспективним є встановлення взаємовідносин ангіопоетинів (Ang-1 і Ang-2) при ДР різних стадій для визначення їх ролі у гемофтальмі при вітреоретинальних втручаннях. Мета дослідження – підвищити ефективність вітреоретинальних втручань у пацієнтів на діабетичну ретинопатію та цукровий діабет 2 типу шляхом прогнозування розвитку операційного та післяопераційного гемофтальму на підставі вивчення ролі системи ангіопоетинів. Завданнями дослідження були: 1. Проаналізувати частоту, терміни та особливості розвитку гемофтальму при виконанні вітреоретинальних втручань у пацієнтів з різними стадіями діабетичної ретинопатії та цукровим діабетом 2 типу. 2. Дослідити особливості розвитку гемофтальму та встановити фактори його ризику при стратифікації пацієнтів за статтю, віком, давністю захворювання, ступенем компенсації ЦД2 та балом за школою ETDRS. 3. Дослідити вміст у скловидному тілі ангіопоетинів (Ang-1 і Ang-2) у хворих на ДР та встановити зв’язок з розвитком післяопераційного гемофтальму. 4. Встановити зв’язок вмісту у скловидному тілі ангіопоетинів (Ang-1 і Ang-2) з клінічними, офтальмологічними та лабораторними показниками. 5. На підставі отриманих результатів побудувати регресійні моделі ризику розвитку післяопераційного гемофтальму. 6. Встановити ризик розвитку післяопераційного гемофтальму у залежності від вмісту у скловидному тілі ангіопоетинів (Ang-1 і Ang-2) та визначити межові рівні ангіопоетинів для розвитку гемофтальму при різних стадіях ДР. Об’єкт дослідження: діабетична ретинопатія (МКХ 10: Н36.0). Предмет дослідження: гемофтальм після вітреоретинальних втручань при діабетичній ретинопатії; частота післяопераційного гемофтальму; фактори ризику та прогнозування післяопераційного гемофтальму; ангіопоетини (Ang-1 i Ang-2) та їх патогенетична роль у розвитку післяопераційного гемофтальму; математичні моделі прогнозування розвитку післяопераційного гемофтальму. Дата реєстрації 2025-03-13 Додано в НРАТ 2025-03-13 Закрити