Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U000948, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

30-06-2022

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок із різностатевими двійнями

Здобувач

Тепла Ірина Валеріївна,

Керівник Ткаченко Андрій Володимирович
Опонент Заболотнов Віталій Олександрович
Опонент Загородня Олександра Сергіївна
Рецензент Вдовиченко Сергій Юрійович
Рецензент Чайка Кирило Володимировича

Опис

Дисертацію присвячено веденню вагітності та пологів у жінок із різностатевими двійнями. Суттєве збільшення кількості багатоплідних вагітностей, в першу чергу, обумовлене широким використанням допоміжних репродуктивних технологій [203]. Останні сприяють збільшенню кількості саме дихоріальних двієнь. Другим важливим фактором є старший вік матерів в останні роки. Серед інших факторів слід згадати розширення спектру гормональних препаратів та їх широке використання при лікуванні безпліддя, расовий фактор, спадковість [13]. Багатоплідні вагітності зумовлюють підвищений ризик виникнення перинатальних ускладнень порівняно з одноплідними [100, 110, 139, 243]. Ризик антенатальної гибелі плода у близнюків в 5 разів вищий, порівняно з одноплідними вагітностями, а ризик неонатальної смертності – в 7 разів вищий [248]. У жінок, які виношують двійнят, частіше виникають анемія та прееклампсія (ПЕ). Хоча з точки зору акушерського прогнозу дихоріальні діамніотичні (ДХДА) двійні мають переваги перед монохоріальними (МХ) через відсутність судинних ускладнень останніх, проте дискордантність маси плодів та затримка їх розвитку не є чимось рідкісним і при цьому типі двієнь [63]. Різностатеві плоди знаходяться в однаковому середовищі з генетичної, метаболічної, біохімічної та імунологічної точок зору. Тому відмінність між ними багато в чому може бути зумовлена різницею в морфологічних характеристиках та функціональній придатності їх плацент [100, 303]. Морфометричні параметри плацент розглядають в якості предикторів захворювань матері, перинатальних ускладнень та морбідності і, навіть, перспектив розвитку дитини [60, 110]. Чим менша маса тіла новонародженого, тим менша вірогідність того, що він виживе, вищим буде ризик виникнення дегенеративних захворювань дорослого віку, таких як гіпертензія, коронарна хвороба серця та цукровий діабет другого типу [110, 117]. Частота затримки росту плода при двійнях складає 25-30%. Темпи внутрішньоматкового зростання близнюків при двійнях загалом в першому та другому триместрах порівняні з одноплідними вагітностями, проте суттєво сповільнюються у третьому триместрі (починаючи з 30 тижня гестації) [159]. Раціональним поясненням є «боротьба» плодів за життєвий простір та поживні речовини всередині материнського організму. Невідповідність росту близнюків суттєво корелює із несприятливими наслідками для новонароджених [18]. Дискордантний ріст плодів пов’язаний із підвищеним ризиком прееклампсії у ДХ двійнят, проте не у МХ. З іншого боку, захворюваність на прееклампсію значно збільшується із збільшенням ступеню дискордантності плодів [219]. Є данні, що вагітні із ДХ двійнятами, які були заплідненні штучно, мають більший ризик передчасних пологів [77, 171]. У них частіше бувають передлежання плаценти, планові кесареві розтини [220]. Материнський зріст > 170 см, повторна вагітність та нормальний ІМТ до вагітності асоціюються із кращими результатами з точки зору терміну розродження та ваги близнюків [131]. Вважається, що дискордантність пов’язана із плацентарною недостатністю, дефектами інвазії трофобласту або нерівномірним поділом матково-плацентарного кровотоку [287]. Переважно при двоплідній вагітності проблеми виникають саме з другим плодом [227]. В період вагітності у жінок спостерігаються деякі фізіологічні зміни в гормональному профілі [258]. Фетальне ендокринне середовище є результатом сумарної дії гонад, наднирників та плацент, модульованої зв’язуванням з білками, різною біологічною активністю та спорідненістю до рецепторів [158]. Вже давно вважають, що пренатальна дія статевих стероїдів впливає на розвиток людини [121]. Проте, результати різних авторських колективів дуже суперечливі. Експериментальні дослідження важко екстраполювати на людину через суттєві відмінності її будови від дослідних тварин. Показано, що рівень статевих стероїдів жінок не відображує концентрацію гормонів у дітей [69]. Хоча загалом багато говорили про внутрішньоутробний вплив гормонів, мало відомо про складну ситуацію багатоплідної вагітності, оскільки циркулюючі гормони як впливають, так і самі знаходяться під впливом щонайменше двох плодів, їх концентрації можуть відрізнятися від тих, що виявляються при одноплідній вагітності [158]. Неоднозначні результати різних дослідників стосовно впливу недостатності вітаміну D у матерів та їх дітей на перебіг та вихід вагітності [20, 26, 145]. Відсутні рекомендації ВООЗ стосовно моніторингу рівня вітаміну D та корекції його недостатності у вагітних [145]. Плацента грає критичну роль у регуляції росту плода, через продукцію гормонів, транспорт кисню, харчових речовин та продуктів життєдіяльності. Тому її дисфункція може спричинити затримку росту плода та малу масу тіла при народженні [100, 238]. М

Додано в НРАТ

2025-03-19