Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001120, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-05-2025 Статус Запланована Назва роботи Особливості клінічного перебігу та диференційної діагностики гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини та діабетичного кетоацидозу у дітей (експериментально-клінічне дослідження) Здобувач Сучок Світлана Олександрівна, Керівник Якименко Олександр Григорович Опонент Ксьонз Ігор Володимирович Опонент Боднар Олег Борисович Опонент Русак Петро Степанович Рецензент Хіміч Сергій Дмитрович Опис Робота присвячена проблемі клінічного перебігу та диференційної діагностики гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини (гострого апендициту й перитоніту) та діабетичного кетоацидозу у дітей з коморбідністю за цукровим діабетом І типу. Атиповий гострий абдомінальний біль, що виникає при гнійно-запальних захворюваннях на тлі діабетичного кетоацидозу у дітей, може призвести до відстроченого хірургічного втручання чи необгрунтованого оперативного втручання в пацієнта з кетоацидозом без супутньої хірургічної патології. Метою дослідження було покращити диференційну діагностику абдомінального больового синдрому при гнійно-запальних захворюваннях органів черевної порожнини та діабетичному кетоацидозі у дітей шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу та виявлення патоморфологічних змін очеревини in vivo та в експерименті. Для реалізації поставленої мети було розроблено методику моделювання Стрептозотоцинового діабету І типу у щурів (авторське право на твір № 113806) та патент України на винахід № 127022, Україна, МПК G09B 23/28 (2006.01) «Спосіб моделювання перитоніту на тлі Стрептозотоцинового цукрового діабету І типу у щурів»; та відповідну методику (авторське право на твір №116397). Обгрунтовано виконання інтраперитонеальної ін’єкції в нижній лівий квадрант передньої черевної стінки за сталими анатомічними зовнішніми орієнтирами. В результаті експериментального моделювання оцінено макроскопічні зміни при перитоніті на тлі ЦД І типу та патоморфологічні характеристики очеревини й кишкової стінки. Визначено вірогідне ураження підлеглих тканин парієтальної очеревини у щурів з ЦД І типу та перитонітом тривалістю 48 год, що макроскопічно характеризувалось переважанням ексудативного компоненту запалення. У клінічній частині роботи оцінювали особливості больового абдомінального синдрому у дітей з кетоацидозом, типову локалізацію, відношення шансів виникнення больового абдомінального синдрому на основі типових скарг та лабораторних даних. Проведена оцінка дозволила виявити фактори ризику «нехірургічного» болю в пацієнтів з ЦД І типу. Зокрема, у пацієнтів з диханням Кусмауля на тлі ДКА, АБ виникає в 3,75 разів частіше. АБ спостерігався на анамнестичному етапі у 7,2 разів частіше серед пацієнтів з порушенням свідомості на момент госпіталізації. За допомогою клініко-лабораторних методів дослідження оцінено роль загально-клінічних показників, глікемічного контролю, електролітного та кислотно-основного балансу. Встановлено, що загальний рівень лейкоцитів вірогідно не відрізняється в пацієнтів з та без ГЗЗ ОЧП, тоді як зростання нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення (NLR), може використовуватись з метою диференційної діагностики (cut-off point –7,81; чутливість – 72,7%, специфічність -85,7 %; (AUC=0,827; 95% CI = 0,671-0,983; р˂0,01) між пацієнтами з абдомінальним болем на тлі ДКА та ГЗЗ ОЧП на тлі ЦД І типу. Легкий ступінь ДКА (7,30 – 7,25) рідше асоціюється з болем в животі «нехірургічного» характеру. Ми встановили, що клінічні ознаки синдрому гострого абдомінального болю мали місце у 27% в пацієнтів з ДКА. Поширеність болю в епігастральній ділянці становила 28%; в навколопупковій – 16%; в лівій здухвинній – 8%; в правій здухвинній – 8%; в ділянці реберно-хребтового кута – 6%; пригнічення перистальтики відмічалось у 34% пацієнтів. У пацієнтів з ГЗЗ ОЧП на тлі ЦД І типу, патологія асоціювалась з ДКА у 27 %. Абдомінальний больовий синдром спостерігався у 100% пацієнтів цієї групи. На момент госпіталізації біль мав дифузний характер у 72,7 % (8/11), та/або локалізувався в правій здухвинній ділянці -100% (11/11). При порівняльному аналізі з пацієнтами з ДКА без ГЗЗ ОЧП, виявлено позитивні симптоми подразнення очеревини у 4,8% (2/21) пацієнтів, що зникали при динамічному обстеженні впродовж перших 4 годин від початку інфузійної терапії. Вперше проведено порівняльний аналіз морфометричних показників видалених біоптатів апендиксів та очеревини у дітей з гострим апендицитом на тлі ЦД І типу та групи без коморбідності. Нами вперше виявлено значну кількість запальноклітинних елементів, представлених великою кількістю сегментоядерних лейкоцитів – 431±18,2 в 1 мм2, плазмоцитів – 146±11,13 в 1 мм2, лімфогістіоцитарних елементів – 196±23,32 в 1 мм2. Щільність запальноклітинного інфільтрату при цьому складала 773±36,2 клітини в 1 мм2. Встановлено наявність значного периваскулярного та стромального набряку - 36,24±0,54 % (р<0,001); діаметр судин складав – 14,21±0,8 мкм (р<0,001), їх відносна площа – 16,12±0,56 % (р<0,001), що свідчить про переважання ексудативного механізму запалення при ЦД І типу у дітей. На основі виконаних експериментальних досліджень нами доведено, що у щурів в термінах 24-48 годин має місце достовірне зростання показників площі стромального набряку, щільності запальноклітинного інфільтрата та кількості сегментоядерних лейкоцитів в 1 мм2 в порівнянні з групами щурів без ЦД І типу та між собою (р˂0,001), що свідчить про більшу глибину та площу ураження очеревини в щурів з ЦД І типу. Дата реєстрації 2025-04-03 Додано в НРАТ 2025-04-03 Закрити