Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001225, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-04-2023 Статус Захищена Назва роботи Морфологічні та імуногістохімічні особливості стовбурових клітин плацентарного бар’єру жінок на фоні хронічного стресу у вагітних при невиношуванні. Здобувач Бондаренко Юрій Михайлович, Керівник Задорожна Тамара Данилівна Опонент Давиденко Ігор Святославович Опонент Ситнікова Варвара Олександрівна Рецензент Туманова Лариса Євгенівна Рецензент Подольський Володимир Васильович Опис Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики та прогнозування уражень плаценти жінок за хронічного стресу різного генезу. Діагностика уражень гістопатологічних змін плаценти, котрі впливають на здоров’я плода та матері, а також прогнозування перебігу вагітності мають важливе значення для працівників наукової та клінічної сфери. Особливо це актуально у зв’язку з появою нових стресових факторів (радіаційні катастрофи, пандемія COVID-19, воєнний стан). Також дуже важливим є визначення регенераторних можливостей стовбурових клітин плаценти та впливу на них факторів хронічного стресу. На даний час є не вивченими і потребують уточнення особливості впливу COVID-19 на плаценту, а також структурні особливості стовбурових клітин під впливом патологічних факторів, пов’язаних з хронічним стресом. У зв’язку з тим, що проаналізовані нами данні досліджень проведених в інших країнах мають суперечливий характер, ціллю нашого дослідження було виявлення морфологічних та імуногістохімічних особливостей плацент жінок в залежності від терміну перенесеного COVID-19. В основу дисертаційної роботи покладено результати власних спостережень з застосуванням патоморфологічних, імуногістохімічних, ультраструктурних методів дослідження плаценти жінки. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі патологічної анатомії – визначення морфологічних та імуногістохімічних особливостей стовбурових клітин плацентарного бар’єру жінок на фоні хронічного стресу у вагітних, обумовленого передчасними пологами, хронічним внутрішнім опроміненням; постковідним періодом. Встановлені загальні гістологічні зміни структур плацентарного бар’єру при дії хронічного стресу, обумовленого різними факторами (COVID-19, внутрішнє опромінення, передчасні пологи): відшарування децидуальної оболонки; порушення перфузії материнських факторів в структурах плацентарного бар’єру. Гістологічні та ультраструктурні дослідження синцитіальних вузликів ворсинчастого хоріона – маркерів стресу, виявили достовірне їх збільшення у плацентах жінок з хронічним стресом обумовленим перенесеним COVID-19 та внутрішнім опроміненням. Виявлене статистично доведене збільшення синцитіальних вузликів ворсинок хоріона (як маркерів хронічного стресу) особливо у плацентах жінок з перенесеним COVID-19 в першій половині вагітності, що можливо впливає на появу деструкції судин та тромбів в материнській частині плаценти та є предиктором уражень плода. Оскільки, фетальні судини та синцитіокапілярні мембрани є важливим фактором для переносу від матері до плода кисню та білку для участі в процесах гестації, то тромбоз цих судин веде до ураження плодових плацентарних судинних процесів. Визначено статистично доведене збільшення експресії імуногістохімічних маркерів стовбурових клітин CD-117 та CD-44 у досліджуваних групах порівнянно з I групою. Встановлено важливий факт дистрофії та апоптозу цих клітин в групах з передчасними пологами, внутрішнім опроміненням та перенесеним COVID-19. Найбільш виражені (статистично доведені) деструктивні зміни стовбурових клітин, які експресують CD-117 на 90% більше, ніж в групі порівняння, виявлені в плацентах з внутрішнім опроміненням. Підтверджене за рахунок більш виразної експресії CD-44 на 132% більше ніж в групі порівняння. Імуногістохімічний маркер тромбозу (тромбоспондин-1 – TSP-1) фетальних мікросудин ворсинок хоріона плацент жінок, що хворіли на COVID-19 під час вагітності (статистично доведено), вищий порівняно з іншими групами; експресія тромбоспондіну-1 на 20% вища в першій, та на 40% в другій половині гестації. Виявлена експресія карциноембріонального антигену (CEA) у групі плацент жінок з внутрішнім опроміненням за інкорпорування радіонуклідами (≥4,8 Бк/кг) була відсутня у інших досліджуваних групах. Встановлені зміни в материнських структурах плаценті жінок з передчасними пологами, що проявлялось відшаруванням децидуальної оболонки (90 %) з порушенням перфузії у ворсинчатих фетальних судинах. Також, виявлено децидуальну артеріопатію з поверхневою імплантацією на тлі відсутності імуногістохімічної експресії судинних маркерів (CD-31, CD-105, VEGF) у стінках судин термінальних та середніх ворсин плацентарного бар’єру. У структурах з плодовими плацентарними судинними пошкодженями виявлено: затримка дозрівання ворсин з наявністю незрілих аваскулярних середніх та стовбурових ворсин хоріона з порушенням перфузії та зниженням експресії імуногістохімічного маркеру CD-31 в ендотелії судин. Розроблені морфологічні, імуногістохімічні та ультраструктурні критерії ушкоджень плаценти за хронічного стресу в досліджуваних групах, важливі для клініцистів. Дата реєстрації 2025-04-09 Додано в НРАТ 2025-04-09 Закрити