Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U001480, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 025, Музичне мистецтво

Дата захисту

17-06-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Симфонічне виконавство в музичній культурі Харкова другої половини ХІХ — початку ХХ ст.

Здобувач

Чжан Лічуань __,

Керівник Лошков Юрій Іванович
Опонент Мартинюк Тетяна Володимирівна
Опонент Савченко Ганна Сергіївна
Рецензент Польська Ірина Іллівна
Рецензент Щепакін Василь Михайлович

Опис

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки формування та становлення симфонічного виконавства в одному з провідних культурних центрів України – Харкові. З’ясування логіки функціонування регіональних симфонічних оркестрів у певних хронологічних межах і культурних умовах сприяє цілісному осягненню традицій симфонічного виконавства в українській музичній культурі. Об’єктом дослідження є музична культура Харкова ХІХ – початку ХХ ст. Предметом – специфіка функціонування симфонічного виконавства в музичній культурі Харкова другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. У дисертації вперше в українському музикознавстві предметом спеціального теоретичного розгляду постало симфонічне виконавство в Харкові періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що осмислюється як феномен і складова музичної культури одного з провідних українських регіональних центрів. Визначено особливості становлення і провідні сфери функціонування симфонічного виконавства в Харкові у контексті розвитку музичного професіоналізму. Виявлено етапи становлення симфонічного виконавства в регіоні: з початку до середини ХІХ ст. – активне культивування симфонічного оркестру в освітній сфері та театральній царині (як засобу музичного оформлення вистави); з 1860-х рр. до кінця ХІХ ст. – професіоналізація симфонічного виконавства в освітній сфері (в контексті діяльності закладу спеціалізованої музичної освіти при Харківському музичному товаристві) та театральній галузі (в контексті становлення оперного оркестру); початок ХХ ст. – поширення симфонічного виконавства в галузі дозвілля та формування гастрольної практики симфонічних оркестрів поряд з інтенсифікацією цієї діяльності в музично-освітній і театральній сферах. З’ясовано специфіку репрезентації інструментального виконавства в освітній системі Харкова з початку ХІХ ст., зумовлену запровадженням оркестрів (на основі струнно-духового складу) європейськими професійними музикантами та їх адептами – викладачами музики в освітніх закладах, які залучали учнів до оркестрово-виконавської практики. Провідною сферою функціонування симфонічного виконавства в Харкові до другої половини ХІХ ст. визначено аматорське оркестрове музикування в освітній системі. Підкреслено, що із започаткування з 1860-х рр. Харківського відділення Російського музичного товариства роль аматорської концертної практики в музичному житті міста нівелювалась у зв’язку зі зміною статусу і ставлення до оркестрів освітніх закладів, керівниками яких були професійні музиканти-капельмейстери. Доведено, що важливим джерелом професійного симфонічного виконавства в Харкові в ХІХ ст. був оркестр Харківського театру, специфіка становлення якого в середині ХІХ ст. зумовлена функціонуванням казенного театру, керівництво та фінансування якого забезпечувалися місцевою владою і купецтвом, що сприяло формуванню постійно діючого оркестру, відповідного вимогам тогочасної провінційної музичної практики. Диригентська діяльність в Харкові К. Вільбоа на межі 1860-1870-х рр. стала рушійним фактором появи в місті двох оркестрових колективів – театрального та комерційного клубу, склад яких лише частково відповідав принципам академічного виконавства (за кількістю – коливався в межах 20-30 музикантів, що суттєво не співпадало з параметрам повного симфонічного оркестру). Лише поєднання театрального та клубного оркестрів давало можливість формування інструментального колективу, відповідного усім академічним нормам, що і застосовувалося при підготовці симфонічних концертів Харківського музичного товариства з 1871 р. Визначена специфіка удосконалення оркестру як складової частини провінційної оперної трупи, функція якого полягає в здійсненні музичного супроводу вистави. Чинниками впливу на специфіку оркестрового складу в харківських оперних антрепризах з 1870-х рр., були, з одного боку, приватні основи діяльності оперних труп конкретно в Харкові, з іншого – ставлення до опери як до видовища.

Додано в НРАТ

2025-05-02