Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001485, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Професійна ідентичність як фактор позитивного функціонування особистості студентів Здобувач Аккая Катерина Олексіївна, Керівник Олефір Валерій Олександрович Опонент Кузнєцов Марат Амірович Опонент Попович Ігор Степанович Рецензент Милославська Олена Володимирівна Рецензент Кряж Ірина Володимирівна Опис Дисертаційне дослідження присвячене вивченню зв’язку між професійною ідентичністю та позитивним функціонуванням студентів і виявленню механізмів, що його опосередковують. Метою є визначення структури становлення професійної ідентичності та механізмів її впливу на позитивне функціонування особистості студентів. Було проаналізовано вітчизняну й зарубіжну літературу щодо професійної ідентичності та позитивного функціонування. Професійна ідентичність розглядається як окремий випадок загальної ідентичності в межах класичного, некласичного, постнекласичного, структурно-динамічного та об’єктивістичного підходів. Робота спирається на інтегративну модель процесів ідентичності, адаптовану для професійної сфери (Porfeli et al., 2011), що виділяє шість процесів: формування прихильності, ідентифікацію з прихильністю, розширене та поглиблене дослідження, професійні сумніви і гнучкість прихильності. Професійна ідентичність визначається як провідна сфера ідентичності, що відображає набір цінностей, цілей, переконань і професійних намірів. Становлення професійної ідентичності взаємопов’язане з позитивним функціонуванням студентів. Вона виявляє численні зв’язки з показниками благополуччя, адаптації та особистісних ресурсів: стилі побудови ідентичності асоціюються з психологічним благополуччям, особистісним зростанням і цілями в житті (Vleioras & Bosma, 2005; Karaś & Cieciuch, 2018; Skorikov & Vondracek, 2011). Її ефекти описуються через функції ідентичності: цілеспрямованість, осмисленість, самоприйняття, автентичність і суб’єктивний контроль (Serafini & Adams, 2002). Позитивне функціонування розглядається у двох аспектах: стан благополуччя (задоволеність, щастя, психічне здоров’я) та процесуальні характеристики (зрілі, позитивні риси особистості). Суб’єктивне благополуччя передбачається високою самооцінкою, наявністю цілей, осмисленістю життя і відчуттям контролю. Виходячи з цього, було висунуто припущення, що процеси професійної ідентичності через функції ідентичності впливають на суб’єктивне благополуччя студентів. Зокрема, професійна ідентичність сприяє підвищенню осмисленості життя, самоприйняттю, автентичності та суб’єктивному контролю. Емпіричне дослідження проходило у два етапи. На першому адаптовано українську версію опитувальника VISA-19 із застосуванням конфірматорного факторного аналізу. Участь взяли 458 студентів різних спеціальностей. Скорочений варіант опитувальника виявив хороші психометричні властивості та вимірювальну інваріантність за статтю. Структура професійної ідентичності українських студентів відповідає міжнародним даним: шість взаємопов’язаних процесів ідентичності. Позитивна професійна ідентичність студентів характеризується чітким вибором кар’єрного шляху, впевненістю у його відповідності життєвим цілям і мінімальними сумнівами. На другому етапі було проведено медіаторний аналіз для виявлення механізмів зв’язку професійної ідентичності та позитивного функціонування. Участь взяли 213 студентів віком 17–24 роки. Побудовано медіаторні моделі, що емпірично підтвердили взаємозв’язок процесів професійної ідентичності та суб’єктивного благополуччя. Аналіз показав, що формування прихильності й поглиблене дослідження підвищують осмисленість життя, а низькі сумніви зменшують самовідчуження. Розширене та поглиблене дослідження сприяють пошуку сенсу життя, а розширене дослідження також підсилює автентичний самовираз. Ідентифікація з прихильністю і зниження професійних сумнівів підвищують суб’єктивний контроль, а збільшення професійних сумнівів підвищує самовідчуження та залежність від думок оточення. Серед процесуальних характеристик лише осмисленість життя та самовідчуження виступили унікальними предикторами суб’єктивного благополуччя. Було показано, що формування прихильності опосередковано підвищує суб’єктивне благополуччя через осмисленість життя. Поглиблене дослідження має подвійний ефект: прямий негативний та опосередкований позитивний через посилення осмисленості життя. Професійні сумніви чинять негативний опосередкований вплив на суб’єктивне благополуччя, знижуючи осмисленість життя та підвищуючи самовідчуження. Ідентифікація з прихильністю сприяє суб’єктивному благополуччю, посилюючи суб’єктивний контроль, що, своєю чергою, збільшує осмисленість життя або знижує рівень самовідчуження. Розширене дослідження підвищує суб’єктивне благополуччя двома шляхами: через стимулювання пошуку сенсу, що веде до підвищення осмисленості життя або зниження самовідчуження, а також через зміцнення автентичного життя, що зменшує самовідчуження. Отримані результати поглиблюють розуміння ролі процесів професійної ідентичності в підтримці позитивного функціонування особистості студентів і відкривають перспективи для розробки інтервенцій, спрямованих на розвиток професійної ідентичності як ресурсу благополуччя. Дата реєстрації 2025-05-05 Додано в НРАТ 2025-05-05 Закрити