Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U001493, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

25-06-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Оптимізація оптико-функціональних результатів у пацієнтів з віковою катарактою

Здобувач

Кочугур Ірина Володимирівна,

Керівник Жабоєдов Дмитро Геннадійович
Опонент Денисюк Ольга Юріївна
Опонент Рудичева Ольга Анатоліївна
Рецензент Гребень Наталія Костянтинівна
Рецензент Скрипниченко Інна Дмитрівна

Опис

Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної офтальмології – підвищенню ефективності хірургічного лікування вікової катаракти шляхом удосконалення персоналізованого підходу до вибору інтраокулярної лінзи з урахуванням функціонального стану органа зору, зокрема контрастної чутливості, сферичних аберацій та стану макули. Обґрунтування вибору теми дослідження. Вікова катаракта залишається однією з провідних причин зниження зору в осіб старших вікових груп у всьому світі, зокрема у країнах з прогресуючим старінням населення. За оцінками ВООЗ, близько 94 мільйонів людей у світі мають катаракту, як основну причину сліпоти, при цьому більшість із них проживає у країнах з низьким і середнім рівнем доходу (Feng, L. et al., 2022). Хірургічне лікування катаракти, а саме факоемульсифікація із заміною кришталика на інтраокулярну лінзу, є найчастішою офтальмологічною операцією в світі (Zhang, L. et al., 2021). Однак, попри значний технічний прогрес у проведенні втручання, не всі пацієнти після операції задоволені результатом. Хоча сучасні методи факоемульсифікації дозволяють ефективно усувати помутніння кришталика, відновлення анатомічної прозорості не завжди гарантує високу якість зору. Клінічні спостереження показують, що до 25% пацієнтів після успішної факоемульсифікації можуть скаржитися на зниження чіткості зображення, погіршення зору в умовах слабкого освітлення, втома очей та зниження зорового комфорту, навіть за умови досягнення високої максимально коригованої гостроти зору. Це пов’язано з тим, що стандартна візометрія не охоплює весь спектр функціональних порушень, які супроводжують вікові зміни в оптичній системі ока (Wan, Y. et al., 2020; Ang, R. E. T. et al., 2023). На сьогодні функціональні результати лікування катаракти оцінюються не тільки за гостротою зору, а й за такими показниками, як контрастна чутливість, рівень сферичних аберацій, стійкість зорового сприйняття у складних умовах освітлення. Особливу роль у цьому процесі відіграють біометричні параметри ока, стан макули , особливо в макулярній та фовеальній зонах, та вибір типу ІОЛ. Зміни в сітківці, навіть незначні, можуть суттєво впливати на відновлення зору після операції (Paulsen, A. J. et al., 2021). Особливу увагу заслуговує контрастна чутливість як важливий, але часто недооцінюваний показник функціонального зору. На відміну від стандартної візометрії, яка визначає здатність пацієнта розрізняти деталі при максимальному контрасті, контрастна чутливість дозволяє оцінити, наскільки добре пацієнт бачить об’єкти на фоні зниженої контрастності — умови, які більш наближені до реального життя. Саме тому її включення до перед- та післяопераційного моніторингу має суттєве значення для прогнозування задоволеності результатом хірургічного лікування. З іншого боку, відновлення зору у пацієнтів із віковою катарактою залежить не лише від типу ІОЛ, але й від часу, коли було прийнято рішення про операцію. Часто хворі звертаються пізно, коли вже наявні зміни макулярної структури, що обмежують функціональний потенціал відновлення зору. Тому надзвичайно важливим є створення клінічних інструментів, які дозволяють передбачити, в яких випадках операція буде найбільш ефективною, навіть при відносно високих значеннях передопераційної гостроти зору. Окремої уваги заслуговує взаємозв’язок між типом імплантованої ІОЛ (сферичної чи асферичної), характером змін контрастної чутливості та ступенем аберацій. На думку низки авторів (Stanojcic, N. et al., 2020; Ke, S.et al., 2023), імплантація асферичних ІОЛ дозволяє зменшити сферичні аберації та поліпшити контрастну чутливість, особливо у пацієнтів з інтактною макулою. Сучасні дослідження також підкреслюють значення стану сітківки, як фактора прогнозу візуальних результатів. Крім того, зміна технологій у сфері візуалізації, особливо поширення оптичної когерентної томографії (ОКТ), дозволяє з високою точністю оцінювати стан макули та виявляти мінімальні структурні зміни, які не завжди доступні для діагностики іншими методами. Це, у свою чергу, формує нові підходи до оцінки рівня ризиків та прийняття клінічних рішень щодо вибору оптимального терміну операції та типу ІОЛ. Врахування таких чинників, як товщина фовеолярної зони, щільність пігментного епітелію, а також взаємозв’язок між макулярною морфологією та контрастною чутливістю, набуває принципового значення для прогнозування результатів лікування (Deshpande, R. et al., 2022).

Додано в НРАТ

2025-05-05