Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U001692, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Взаємозв’язок патології опорно-рухового та зубощелепного апарату у дітей

Здобувач

Литовченко Степан Олександрович,

Керівник Пелипенко Олександр Васильович
Опонент Корж Микола Олексійович
Опонент Левицький Анатолій Феодосійович
Опонент Марциняк Степан Михайлович
Рецензент Смаглюк Любов Вікентіївна

Опис

Литовченко С.О. Взаємозв’язок патології опорно-рухового та зубощелепного апарату у дітей. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та варіант розв’язання актуального наукового завдання – розробка алгоритму ранньої діагностики, визначення шляхів лікувально-профілактичних заходів для покращення діагностики, раннього виявлення та результатів лікування хворих дитячого віку із комбінованою патологією опорно-рухового та зубощелепного апарат. Дисертаційне дослідження складалось з трьох етапів. На першому етапі було проведено клінічний ортопедичний огляд 424 дітей віком від 5 до 17 років, які зверталися для проходження профілактичного огляду до ортопеда-травматолога дитячого в 2022 році із врахуванням результатів попередніх стоматологічних оглядів. Провівши статистичний аналіз отриманих даних та визначивши показники кореляції було підтверджено наявність коморбідності патології опорно-рухового апарату (ОРА) та зубощелепного апарату (ЗЩА), а саме у дітей зі сколіотичною деформацією порушення прикусу виявлялись достовірно частіше – у 68% дітей проти 54,7% у дітей без сколіотичної деформації (контрольна група) (p=0,04), що підтвердило наявність взаємозв’язку. На другому етапі для об’єктивізації та оцінки якісних параметрів було проведено аналіз телерентгенограм голови та шиї 22 дітей (середній вік 12 років), які потребували проведення ортодонтичного лікування. Аналіз цефалометричних даних за Steiner та кутових показників шийного відділу хребта виявив достовірний взаємозв’язок між показниками кутів, що характеризують сагітальну поставу шийного відділу хребта та положенням різців. Між шийними кутовими параметрами встановлено позитивний кореляційний зв’язок між кутами Oc-C2 та C1-C2 (ρ = 0.71; p < 0.001), негативну кореляцію між Oc-C2 та C2-C5 (ρ = -0.54; p = 0.01). Також виявлена негативна кореляція між C1-C2 та C2-C5 (ρ = -0.42; p = 0.05). Для кута C1-C2 існує значуща позитивна кореляція з кутом SN-OcP (ρ = 0.44; p = 0.043) та негативна кореляція з показником 1uNA (ρ = -0.43; p = 0.048). Параметр C2-C5 мав значущий негативний зв'язок з міжрізцевим кутом (II) (ρ = -0.44; p = 0.042), позитивний зв'язок показником 1uNA (ρ = 0.68; p < 0.001) та позитивний зв'язок з показником 1l-NB (ρ = 0.45; p = 0.035). Щодо параметра Oc-C2, було визначено значущі негативні кореляції з міжрізцевим кутом (II) (ρ = -0.54; p = 0.009), кутом Max1-NA (ρ = -0.54; p = 0.009), кутом Max1-SN (ρ = -0.48; p = 0.024) та показником 1uNA (ρ = -0.50; p = 0.019). На третьому етапі для поглиблення аналізу динаміки взаємозв’язків між антропологічними характеристиками, фізичною активністю та станом ОРА та ЗЩА було проведено ретроспективний аналіз медичної документації 78 дітей віком 14–17 років (середній вік 15,5 років) за 2019–2020 та 2023 рр. Оцінювались показники наявності ортопедичної, стоматологічної патології та зміни в антропометричних показниках. Доведено, що більший зріст (177,0 см проти 170,0 см, p=0,008) та інтенсивніший приріст зросту (15,0 см проти 9,0 см, p=0,032) асоціюються з ортопедичними порушеннями, а менший приріст маси тіла (8,34 кг проти 13,89 кг, p=0,019) – зі стоматологічною патологією. Додатково для оцінки модулюючого впливу фізичної активності на стан ОРА та ЗЩА було проведено оцінку стану ОРА і ЗЩА у 86 дітей віком 10–17 років (входили до 424 дітей з першого етапу), про яких була доступна інформація щодо фізичних навантажень. В обраній групі 54 дитини займалися спортом понад 6 годин на тиждень. Дані дослідження свідчать про відсутність певного зв’язку рівня фізичної активності та ортопедичної патології (75,93% проти 84,38%, p=0,42) чи порушень прикусу (59,26% проти 59,38%, p>0,999). В той же час визначена кореляція занять спортом з меншими показниками оцінки гіпермобільності суглобів (медіана 2,0 проти 3,5, p=0,021). Консолідація даних та аналіз результатів дозволили сформулювати рекомендації для дитячих ортопедів-травматологів та стоматологів: інтегрувати антропометричні дані, оцінку постави та рівень фізичної активності у профілактичні огляди, розробити рекомендації доступних методів самодіагностики (вимірювання зросту, тест Адамса, шкала Бейтона) для батьків та рекомендувати дані підходи для вирішення проблеми раннього виявлення та профілактики патологій ОРА і ЗЩА у дітей.

Додано в НРАТ

2025-05-14