Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001766, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Особливості лікування переломів кісток у хворих на хронічну хворобу нирок V-ГД стадії Здобувач Дудар Сергій Леонідович, Керівник Анкін Микола Львович Опонент Сулима Вадим Станіславович Опонент Мартинюк Лілія Петрівна Опонент Калашніков Андрій Валерійович Рецензент Кушніренко Стелла Вікторівна Опис У дисертаційній роботі представлено нове вирішення важливого науково-практичного завдання в галузі сучасної ортопедії та травматології, а саме профілактики та підвищення ефективності лікування переломів кісток у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) V-ГД стадії шляхом діагностики та лікування мінерально-кісткових розладів (МКР), які виникають у діалізних хворих, у поєднанні з сучасними ортопедичними методиками. Незважаючи на швидкий прогрес покращення діалізних технологій протягом останніх років, смертність хворих, які лікуються нирково-замісною терапією, залишається доволі високою. Невтішні наслідки для пацієнтів з ХХН, які лікуються ГД, зростають через їхню схильність до переломів кісток, що виникають як складова МКР при ХХН та підвищують ризик смерті, зменшують виживанність і тривалість життя хворих. Мета роботи: попередити виникнення та покращити ефективність лікування переломів у хворих на ХХН V стадії, які лікуються ГД, шляхом поєднання сучасних ортопедичних методик і лікування МКР. Реалізація мети дослідження передбачала розв’язання таких завдань: вивчити частоту переломів і локалізацію переломів у хворих на ХХН, які лікуються ГД, а також особливості мінерального обміну та функції паращитовидних залоз, вивчити зв’язок МКР із процесами хронічного запалення, а саме рівнями прозапальних медіаторів (ІЛ-1, ІЛ-6 та ТНФ-α), 3 з активністю оксидативних процесів та антиоксидантного захисту крові, встановити предиктори переломів у хворих на ХХН V-ГД стадії, вивчити вплив лікування МКР кальциміметиками (цинакальцетом та етилкальцетидом), некальціймісткими фосфатбіндерами, активатором рецепторів вітаміну D у паращитовидній залозі − парікальцитолом або Vit. Д (за відсутності гіперкальціємії та гіперфосфатемії) на частоту переломів, результати лікування (опепративного, консервативного) та якість життя хворих на ХХН V стадії, які лікуються ГД. Критерієм включення в дослідження була наявність ХХН V стадії, лікування ГД, хворі з та без переломів кісток. У дослідження включили 291 пацієнта. Середній вік хворих досліджуваної когорти становив 49,4 ± 14,03 року та не мав статистично значущих відмінностей залежно від статі (51,77 ± 15,67 проти 48,46 ± 13,69 жінок та чоловіків відповідно; р = 0,1088). У структурі захворювань, що призвели до ХХН-V стадії та лікування хворих ГД, переважали хронічний гломерулонефрит, аутосомний домінантний полікістоз нирок, хронічний пієлонефрит; цукровий діабет 1-го та 2-го типу, гіпертензивна нефропатія. Усі хворі, включені в дослідження, мали вторинний гіперпаратиреоз, хворі з гіпотиреозом та адинамічною хворобою нирок залучені не були. Залежно від терапії вторинного гіперпаратиреозу та мінерально-кісткових розладів хворих розділено на три групи. Перша (I) – історична група (n = 64), до якої увійшли пацієнти, які лікувалися ГД та не отримували сучасного лікування вторинного гіперпаратиреозу. До другої (ІІ) групи (n = 153) увійшли пацієнти, які отримували сучасну корекцію мінерально-кісткових розладів (некальціймісткі фосфатбіндери та кальциміметики). Цільовий рівень паратгормону становив < 400 пг/мл. До третьої (III) – пацієнти (n = 22), яким додатково до сучасної терапії вторинного гіперпаратиреозу призначали активатори рецепторів вітаміну D-парикальцитол (в дозі 5–40 мг) або вітамін Д3 (0,25–0,5мкг/добу за відсутності гіперфосфатемії та гіперкальціємії). 4 Усім хворим при включенні в дослідження проведено рутинне лабораторне обстеження з визначенням сироваткових рівнів гемоглобіну, альбуміну, фосфору, кальцію, паратгормону, вітаміну D, лужної фосфотази, феритину, С-реактивного білка. Хворі всіх груп отримували лікування сеансами гемодіалізу не менше ніж 3 рази на тиждень по 4 години. Проводилася симптоматична терапія анемії, артеріальної гіпертензії та контроль глікемії. Із цієї когорти спостерігали 67 хворих із клінічно вираженими переломами: перелом шийки стегна, черезвертлюговий перелом (n = 29), переломи кісток гомілки (n = 7), переломи плечової кістки (n = 6), переломи кісток передпліччя (n = 6) та інші (кісток тазу, ребер, ключиці, грудини, кисті (n = 19). 39 хворим проведені оперативні втручання: 26 із переломами стегнової кістки (зокрема перелом шийки, черезвертлюговий перелом), з переломами кісток гомілки (n = 5), плечової кістки (n = 4), кісток передпліччя (n = 2), 2 хворим – з іншими переломами (кісток тазу). Пацієнтам із переломами проксимального відділу стегнової кістки виконували металоостеосинтез канюльованими гвинтами (n = 4), стегновим стержнем (PFNA) (n = 3), тотальне цементне ендопротезування (n = 20). Дата реєстрації 2025-05-19 Додано в НРАТ 2025-05-19 Закрити