Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002154, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 053, Психологія

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Системна психологічна допомога цивільному населенню дорослого віку, яке постраждало через наслідки війни

Здобувач

Квітка Наталя Вікторівна,

Керівник Шаповал Іванна Миколаївна
Опонент Засєкіна Лариса Володимирівна
Опонент Каліщук Світлана Миколаївна
Рецензент Когут Олександра Олександрівна
Рецензент Шестопалова Олена Петрівна

Опис

В дисертації презентовано результати наукових пошуків в галузі психологічної допомоги в умовах війни. Мета роботи: теоретично вивчити та емпірично дослідити особливості системної психологічної допомоги дорослому цивільному населенню, враховуючи наслідки впливу війни на психологічний стан особистості. Наукова новизна: − систематизовано і теоретично проаналізовано системний підхід у психології, зокрема щодо системної психологічної допомоги; − обґрунтовано та визначено авторське трактування системної психологічної допомоги; − проаналізовано та узагальнено актуальні дослідження з проблематики психологічних наслідків новітнього військового конфлікту в Україні; − визначено специфічні предиктори вищих рівнів вираженості ознак посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) у дорослого цивільного населення України під час повномасштабної війни; − розроблено авторську програму системної психологічної допомоги, яка передбачає системний вплив на усі системні рівні особистості. В теоретичній частині виділено найбільш поширені психологічні наслідки війни для дорослого цивільного населення. Описано фактори вразливості до виникнення негативної психологічної симптоматики. Проаналізовано концепцію посттравматичного зростання. Винайдено фактори збільшення терапевтичного ефекту психологічної допомоги постраждалим через війну та найбільш ефективні теоретико-методологічні напрямки допомоги (КПТ, ЕФТ, EMDR). Обґрунтовано авторське розуміння сутності системної психологічної допомоги, визначено її об’єкт та структуру. Здійснено аналіз системного підходу до особистості, описано такі її системні рівні: біологічний, соціально-зумовлений, індивідуально-психологічний. Розглянуто сутність особистісної зрілості як інтегративної характеристики, що може забезпечувати опірність стресовим факторам взагалі та в контексті негативного впливу війни зокрема. В процесі емпіричного дослідження на підставі результатів кореляційного аналізу (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rs) визначено систему зв’язків параметрів негативних психологічних наслідків війни (тенденція до вираженості ознак ПТСР, КПТСР, депресії) з окремими соціально-демографічними характеристиками особистості (вік, стать) та її суб’єктивною оцінкою рівня загрози власному життю. За допомогою методу лінійної регресії розроблено прогностичні моделі вищих рівнів вираженості ознак ПТСР та КПТСР, винайдено їхні спільні та відмінні предиктори. До спільних предикторів належать: вік; проживання з членами родини; суб’єктивна оцінка рівня загрози життю; соматичне виснаження. Для вищих рівнів вираженості ознак ПТСР значущими та відмінними предикторами виявились такі соціально-демографічні характеристики особистості: максимальний рівень освіти – повна середня; самостійне проживання; види зайнятості: студент, підприємець найманий працівник, непрацюючий з інших причин. Для вищих рівнів вираженості 5 ознак КПТСР значущими та відмінними предикторами виявились такі психологічні характеристики особистості: соціальна нереалізованість та здатність до прийняття ризику. Натомість прогностичні моделі тенденцій до вираженості ознак ПТСР та КПТСР, побудовані із застосуванням методу machine learning (Random Forest), продемонстрували більш високу значущість в якості предикторів психологічних параметрів, ніж соціальнодемографічних характеристик. На підставі порівняльного аналізу (критерій Крускала-Уолліса Н) та визначено статистично значущі відмінності груп респондентів відповідно до віку видів основної діяльності у таких психологічних параметрах: «соматичне виснаження»; параметри життєстійкості («загальний рівень життєстійкості», «контроль»); параметри ПТСР («загальний рівень ПСТР», «уникнення», «гіперпильність»); «загальний рівень вираженості ознак КПТСР»; «суб’єктивна оцінка рівня загрози власному життю». Зроблено висновок про необхідність врахування цих групових особливостей для підбору адекватних інтервенцій при наданні психологічної допомоги. Розроблено на обгрунтовано авторську навчально-розвивальну програму системної психологічної допомоги «Системне плекання особистості в умовах війни» на основі ідей когнітивно-поведінкового підходу, соціально-психологічного тренінгу та біопсихосоціального розуміння особистості. Оцінка ефективності впровадженої навчально-розвивальної програми системної психологічної допомоги «системне плекання особистості в умовах війни» (критерій Т-Вілкоксона, критерій Cliff’s Delta (δ)) продемонструвала найбільші позитивні ефекти за такими параметрами: «невдоволеність собою та розчарування в житті», «соціальне прийняття» та «соціальна актуалізація». Також позитивні зрушення можемо констатувати у змінах таких параметрів: задоволеність відносинами з іншими, загальний рівень задоволеності життям, соціальна інтеграція, узгодженість із суспільством, відчуття внеску у суспільство, актуалізація психологічної роботи над собою, знання власних ресурсів та уміння їх оновлювати.

Додано в НРАТ

2025-06-04