Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002327, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 211, Ветеринарна медицина

Дата захисту

01-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Оптимізація методів профілактики маститу у корів, вплив на якість і безпечність молока

Здобувач

Зажарська Наталія Володимирівна,

Керівник Бібен Іван Андрійович
Опонент Березовський Андрій Володимирович
Опонент Жук Юрій Васильович
Рецензент Скляров Павло Миколайович
Рецензент Милостивий Роман Васильович

Опис

Робота присвячена удосконаленню післядоїльної обробки вимені як засобу профілактики маститу корів і визначенню впливу препарату на якість і безпечність молока. На першому етапі роботи визначили динаміку захворювання корів на мастит в умовах молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський», місто Дніпро. У 2021 р. найвищі показники випадків маститу спостерігали у січні і грудні – 2,96 і 3,05% відповідно. Найменша частка нових випадків маститу відмічена у вересні і листопаді – 1,52 і 0,97% відповідно. Найвищі показники випадків маститу у 2022 р. спостерігали у червні і липні – 4,45 і 3,84% відповідно. Найменша частка нових випадків маститу у 2022 р. відмічена у серпні і листопаді – 2,72 і 2,54% відповідно. Отже, дійне стадо молочного комплексу благополучне щодо маститу, частка цього захворювання менше 4%: за період 2021 р. – 2,25%, за 2022 р. – 3,34%. Другий етап роботи був присвячений визначенню мікробного забруднення в тваринницьких приміщеннях для утримання дійних корів. Виявлена пряма залежність бактеріального забруднення повітря корівника і рівня захворюваності корів на мастит за безприв’язного способу утримання тварин. В корівнику, де кількість хворих тварин 4,6% загальний мікробний пейзаж на м'ясо-пептонному агарі вище на 44,5% (Р<0,05), а на кров’яному агарі на 39,6% (Р<0,05) при збільшенні числа колоній з гемолізом до 2 мм в 3,73 (Р<0,05) рази, ніж в корівнику, де хворих тварин на мастит 2,2%. На третьому етапі виявили сезонні зміни показників збірного молока корів різних технологічних груп (новотільних, первісток та корів другої лактації і старше). Доведений суттєвий вплив пори року на складові характеристики молока корів. Найменший вміст жиру (3,47-3,65%) і білка (3,26-3,41%) у молоці корів молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський» відмічається влітку, а найбільший – взимку. Визначено, що незалежно від технологічної групи корів, в літній період вміст жиру в збірному молоці істотно нижче ніж в інші сезони року, а найбільше – взимку. За вмістом соматичних клітин збірне молоко різних технологічних груп відповідає європейським вимогам (Регламент ЄС № 853/2004). В кожній групі тварин найнижча кількість соматичних клітин відмічається восени, тоді як найбільший показник дослідження збірного молока первісток і новотільних корів визначено взимку, а в корів з другої лактації – навесні. Найменший вміст сечовини в усіх групах тварин відмічений влітку. Четвертий етап роботи присвячений моніторингу ринку засобів для дезінфекції вимені корів. Спільно з науково-виробничою фірмою «Бровафарма», Україна, був створений експериментальний йодовмісний препарат для обробки дійок після доїння. На цьому етапі також визначили бактерицидну активність експериментального препарату до еталонних штамів мікроорганізмів in vitro. На п’ятому етапі провели дослід з післядоїльної обробки вимені корів розчином, який застосовують в молочному комплексі «Єкатеринославський», і новим препаратом науково-виробничої фірми «Бровафарма». Визначили санітарну якість молока за застосування обох засобів і провели порівняльний аналіз економічної ефективності між препаратами. Під час проведення досліду з застосуванням «Кеноцидину» і експериментального препарату органолептичні показники молока в дослідній групі не відрізнялись від відповідних показників контрольної групи. Бактеріальне забруднення молока до початку експерименту і після відповідало вимогам до вищого гатунку молока згідно ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров`яче. Технічні умови» ≤ 300 тис КУО/см3. В кінці експерименту бактеріальне обсіменіння в контрольній групі зменшилось на 11,3, а в дослідній групі – на 11,1%. Статистичної різниці між показниками дослідної і контрольної групи після тижня обробки препаратами не виявлено. Кількість соматичних клітин відповідала гатунку Екстра (≤ 400 тис/см3) згідно ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров`яче. Технічні умови». Доведено, що експериментальний препарат не впливає негативно на показники якості і безпечності молока і не поступається за ефективністю використання препарату «Кеноцидин», Бельгія. Застосування експериментального препарату вітчизняної науково-виробничої фірми «Бровафарм» економічно вигідніше на 51 грн/л, а ефект на одну гривню ветеринарних витрат на 1,27 грн вище, ніж бельгійського аналогу «Кеноцидин». Удосконалення післядоїльної обробки вимені корів призвело до зниження частки корів з маститом з 3,34% у 2022 р. до 2,01% – у 2024 р. (найкращий показник за 4 роки).

Додано в НРАТ

2025-06-13