Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002554, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Теорія та практика реалізації економічних санкцій у міжнародному праві.

Здобувач

Карлюга Єлизавета Кирилівна,

Керівник Нігреєва Олена Олександрівна
Опонент Гутник Віталій Володимирович
Опонент Андрейченко Світлана Сергіївна
Рецензент Гаран Ольга Володимирівна
Рецензент Павлова Тетяна Олександрівна

Опис

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням сучасних проблем реалізації економічних санкцій міжнародними організаціями та державами. У роботі запропоновано низку авторських термінів, ідей, концепцій і висновків, які відзначаються науковою новизною. Структуру дисертації було визначено з урахуванням необхідності проведення всебічного та ґрунтовного аналізу значного обсягу наукових джерел та нормативних актів, що було обов’язковою умовою досягнення мети та виконання завдань, поставлених у дослідженні. Наукова праця містить три розділи. Перший з них присвячений вивченню теоретичних засад інституту санкцій у міжнародному праві, зокрема, аналізу санкцій як міжнародно-правового заходу примусу, визначенню їх поняття та видів. Окрему увагу приділено з’ясуванню правової природи санкцій. Своєю чергою, у другому розділі увагу було зосереджено виключно на економічних санкціях як одному з видів санкцій та практиці їх застосування на міжнародному та національному рівнях. Як наслідок, у підрозділах цього розділу було вивчено особливості примусових заходів економічного характеру як засобу забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань та передумови їхньої ефективності. Також було проаналізовано досвід правового регулювання запровадження економічних санкцій окремими міжнародними організаціями, зокрема Організацією Об’єднаних Націй та Європейським Союзом, а також державами – Сполученими Штатами Америки, Канадою, Великою Британією та Україною. Відокремлення доцільного для запозичення іноземного правового досвіду застосування економічних санкцій дозволило сформулювати рекомендації щодо вдосконалення національно-правового регулювання цієї сфери суспільних відносин, що викладені в останньому підрозділі другого розділу. Нарешті, третій розділ стосується дослідження правової регламентації забезпечення дотримання економічних санкцій, притаманної для Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу, виявлення переваг правового забезпечення дотримання економічних санкцій у Сполучених Штатах Америки, Канаді та Великій Британії, а також надання пропозицій щодо покращення вітчизняного законодавства в цій частині, які відображені в останньому підрозділі роботи. З метою належного теоретичного осмислення інституту санкцій у міжнародному праві в дисертації вироблено визначення поняття «санкції», під якими пропонується розуміти заходи міжнародного примусу, що застосовуються суб’єктами міжнародного права з метою зміни поведінки об’єкта санкцій, яка може становити міжнародне правопорушення. Встановлено, що, враховуючи широкий спектр заходів, охоплених поняттям «санкції», їхнє наукове дослідження є неможливим без класифікації. Зокрема, виокремлено такі основні підстави класифікації санкцій: 1) порядок застосування санкцій; 2) кількість адресантів санкцій; 3) наявність санкційної резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй; 4) особа адресата санкцій; 5) масштаб охоплення санкцій; 6) склад учасників суспільних відносин, на які санкції мають намір вплинути; 7) наявність у адресанта юрисдикції накладати санкції; 8) природа запровадженого санкцією обмеження; 9) збройний характер санкцій; 10) цілі санкцій. Окрему увагу було приділено визначенню правової природи санкцій. Розгляд цього питання дозволив дійти висновку про те, що залежно від притаманних їм характеристик, окремі заходи можуть бути кваліфіковані як інституційні санкції, зокрема санкції Організації Об’єднаних Націй, реторсії, контрзаходи та, потенційно, примусові заходи, що застосовуються третіми сторонами, – у разі подальшого розвитку одноманітної практики суб’єктів міжнародного права та демонстрації opinio juris. Якщо ж конкретний захід не відповідає ознакам жодної з названих категорій, його правомірність має оцінюватися з огляду на релевантні норми міжнародного права. У дисертації доведено, що економічні санкції є найпоширенішим та найвпливовішим видом примусових заходів, які застосовуються суб’єктами міжнародного права з метою забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань. При цьому на підставі аналізу такої характеристики економічних санкцій, як їхня ефективність, було зроблено висновок, що серед чинників, які визначають її рівень, важливе значення мають правові фактори. До них віднесено: 1) належний правовий механізм реалізації санкцій; 2) реалістичне та чітке визначення їхньої мети та цілей; 3) об’єктивне уявлення про потенціал окремих видів санкцій для досягнення поставлених мети та цілей; 4) належне організаційно-правове забезпечення залежно від етапу реалізації санкційного режиму.

Додано в НРАТ

2025-06-30