Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002566, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 204, Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Оцінка продуктивних і відтворювальних якостей бджіл різних внутрішньопородних кросів карпатської породи

Здобувач

Стецишин Марія Сергіївна,

Керівник Федорович Віталій Васильович
Опонент Череватов Володимир Федорович
Опонент Ковальський Юрій Володимирович
Опонент Разанова Олена Петрівна
Рецензент Почукалін Антон Євгенійович

Опис

У дисертації проведені всебічні дослідження та отримано нові дані щодо екстер’єрних особливостей та господарськи корисних ознак бджіл різних внутрішньопородних кросів карпатської породи. З’ясовано співвідносну мінливість селекційних ознак бджіл підконтрольних кросів, а також продуктивних ознак у материнських бджолосімей і їх дочок. Виявлено ознаки, які суттєво корелюють з медовою продуктивністю бджіл, та рекомендовано їхнє ефективне застосування у селекційній роботі з запилювачами карпатської породи, що сприятиме підвищенню рентабельності пасік. У результатах досліджень обгрунтовано вплив селекційних формувань карпатської породи на господарськи корисні ознаки бджіл. У селекційній роботі з бджолами для визначення породної належності та чистопородності сімей, а також для контролю за якістю особин широко використовують екстер’єрні ознаки. Однією з найважливіших ознак екстер’єру бджіл є довжина хоботка. Встановлено, що довжина хоботка, залежно від селекційного кросу, коливалася від 6,68 до 6,72 мм, при цьому найбільшою вона була у комах п’ятої групи – 6,72 мм, що більше ніж у запилювачів решти селекційних формувань на 0,01–0,04 мм. Потенційні можливості бджіл щодо збирання корму значною мірою залежать від довжини і ширини їх передніх крил. Довжина правого переднього крила у підконтрольних бджіл знаходилася в межах 9,24 (четверта група) – 9,38 мм (шоста група), втім у більшості випадків різниця за названою ознакою між бджолами різних внутрішньопородних кросів була невірогідною. Найширше переднє крило відмічено у бджіл третьої групи (3,33 мм), а найвужче – у особин шостої групи (3,26 мм) з вірогідною різницею між ними 0,04 мм (P<0,05). При цьому найбільша кількість зачепів на задньому крилі спостерігалася у комах четвертої групи, дещо менше – у запилювачів контрольної і значно менше – у особин другої, третьої, п’ятої та шостої груп. У більшості випадків різниця між бджолами першої та решти груп була вірогідною (P<0,05–0,01). У бджіл різних селекційних кросів морфометричні характеристики крил – кубітальний і гантельний індекси та дискоїдальне зміщення знаходилися відповідно в межах 2,60–2,75, 1,04–1,11 та 3,34–4,79, втім різниця за ними між комахами контрольної та решти груп була недостовірною (виняток – гантельний індекс у особин шостої групи та дискоїдальне зміщення у комах п’ятої групи). Варто відмітити, що такі значення кубітального й гантельного індексів та дискоїдального зміщення є типовими для бджіл карпатської породи. Потенційна воскопродуктивність бджіл певною мірою залежить від довжини і ширини воскового дзеркальця. Найбільшою довжиною воскового дзеркальця відзначалися робочі бджоли третьої (1,43 мм), дещо нижчою – другої групи (1,41 мм), вони вірогідно переважали особин контрольної групи відповідно на 0,07 (P<0,001) та 0,05 мм (P<0,01). У бджіл решти груп ця ознака була майже на рівні особин контрольної групи – 1,37–1,38 мм. Не спостерігалося суттєвої різниці між комахами різних груп і за шириною воскового дзеркальця та тарзальним індексом. За сумою довжин 3-го і 4-го тергітів запилювачі майже всіх селекційних кросів (виняток – комахи четвертої групи) переважали особин контрольної групи на 0,11–0,21 мм (P<0,05-0,001). Аналіз яйценосності бджоломаток підконтрольних кросів засвідчує її хвилеподібну тенденцію із максимальними значеннями, залежно від групи, у періоди 18.05–29.05 та 30.05–10.06.2020 року (1610,2–1738,5 яєць на добу) з найвищими значеннями у бджоломаток четвертої групи в період з 23.04 по 05.05. У літній період (24.06–28.07.2020 р.) аж до завершення пасічного сезону (29.07–15.09.2020 р.) продуктивність маток поступово знижувалася, а різниця за цією ознакою між групами ставала менш помітною. Аналогічна тенденція спостерігалася і за кількістю закритого розплоду. Загальний стан і розмір бджолиної сім’ї характеризує її силу. Чим більше робочих бджіл, тим сильнішою є сім’я. Найбільшою силою бджолосім’ї усіх підконтрольних селекційних формувань характеризувалися під час огляду 10 червня (виняток – друга група) – від 15,8 до 19,7 вулички. При цьому вищі значення згаданої ознаки з 22 квітня (8,4 вулички) по 10 червня (19,7 вулички) спостерігалися у бджолосімей п'ятої групи, а 22 червня – ще й у четвертої (18,8 вулички), яка переважала за силою бджолосім’ї усіх решти груп аж до завершення досліджуваного періоду (2 вересня).

Додано в НРАТ

2025-07-01