Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002569, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

08-08-2023

Статус

Запланована

Назва роботи

Правове регулювання соціального захисту працюючого населення в Україні та країнах скандинавської правової моделі у сфері забезпечення реалізації права на працю та відпочинок

Здобувач

Дмитренко Діана Олегівна,

Керівник Щокін Ростислав Георгійович
Опонент Трунова Галина Анатоліївна
Опонент Малюга Леся Юріївна
Рецензент Аріфходжаєва Тетяна Борисівна
Рецензент Бандурка Олександр Олександрович

Опис

Дисертація є одним із перших комплексних досліджень, присвячених порівняльному аналізу правового регулювання робочого часу і часу відпочинку за законодавством України та країн скандинавської правової моделі. Окрім детального огляду основних видів робочого часу і часу відпочинку, здійснюється аналіз наявного досвіду країн скандинавської правової моделі та визначаються перспективи його запозичення Україною. На основі аналізу результатів дослідження вітчизняних вчених було сформовано авторські визначення понять «робочий час», «час відпочинку», «режим робочого часу», «щорічна відпустка» і «соціальна відпустка». Проведений вичерпний історико-правовий аналіз правового регулювання робочого часу і часу відпочинку в Україні дозволив виокремити шість основних етапів розвитку за критерієм зміни суспільно-політичного устрою. Вперше здійснено комплексне дослідження розвитку трудового законодавства у сфері робочого часу і часу відпочинку у Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції та запропоновано авторську періодизацію правового регулювання робочого часу і часу відпочинку кожної досліджуваної країни. Визначено, що головним інструментом правового регулювання праці у скандинавських країнах є колективні договори, які спільно функціонують з національними законодавствами Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Виявлено, що трудові спори у країнах скандинавської правової моделі поділяються на «правові спори» і «спори щодо інтересу», та мають різний механізм вирішення. Акцентовано важливу роль профспілкових організацій на ринку праці Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції, які узгоджують найбільш вигідні умови праці з організаціями роботодавців, які можуть бути адаптовані до різних галузей, уникаючи суворих норм законодавства. Досліджено правове регулювання робочого часу і часу відпочинку моряків в Україні та країнах скандинавської правової моделі, та проаналізована відповідність норм національного законодавства у сфері трудових і соціальних прав моряків з Конвенцією Міжнародної організації праці 2006 року про працю в судноплавстві. З'ясовано, що Україною не було ратифіковано жодну з Конвенцій, що стосуються робочого часу і часу відпочинку моряків. На основі аналізу правового регулювання робочого часу і часу відпочинку неповнолітніх в Україні та країнах скандинавської правової моделі, встановлено, що національне законодавство не містить положень щодо праці дітей в галузі культури (культурних, мистецьких, спортивних або рекламних заходах). Обґрунтовано дискримінаційний характер статті 73 Кодексу законів про працю та запропоновано процедуру змінення порядку надання днів відпочинку для святкування великих свят для працівників, які сповідують інші релігії шляхом забезпечення працівникам інших релігій трьох або більше днів відпочинку зі збереженням заробітної плати без обов’язкового відпрацювання. Зʼясовано, що законодавство України не розрізняє ініціативну роботу працівника в межах покладених на нього обов’язків та роботу з ініціативи роботодавця, оформлену неналежним чином. З метою вирішення зазначеної проблеми, авторкою запропоновано доповнити законодавство України положеннями щодо юридичної відповідальності роботодавця за неналежне фіксування фактично відпрацьованого часу працівниками. Зазначено, що нічна робота у скандинавських країнах може бути компенсована додатковими періодами відпочинку, а не лише у вигляді підвищеної оплати праці. Виявлено, що законодавства скандинавських країн не містять жодних обмежень щодо праці жінок у нічний час, адже залучення працівників будь-якої статі дозволяється лише після їхньої добровільної згоди, водночас, в Україні до нічних робіт за добровільною згодою можуть залучатися лише особи з інвалідністю. Виявлено, що у скандинавських країнах, на відміну від України, законодавством встановлюється лише мінімальна тривалість відпустки, водночас відпустки більшої тривалості та їх період надання можуть встановлюватись колективними договорами. Відмінною ознакою скандинавських країн від України є встановлення законодавством основних періодів надання відпусток, що поділяються на літній та зимовий. Виявлено, що Україна є єдиною з порівнюваних країн, де тривалість щорічної відпустки розраховується не в робочих, а в календарних днях, тим самим включаючи вихідні дні до загальної тривалості відпустки. Проведено комплексний аналіз соціальних відпусток в Україні та країнах скандинавської правової моделі. На основі досвіду країн Північної Європи, запропоновано включити до національного законодавства положення щодо: відпустки для батьків у разі викидня або народження мертвої дитини; відпустки працівникам для проходження курсів по догляду за дитиною з тяжким захворюванням або інвалідністю; щорічних оплачуваних відпусток працівникам, які виховують дитину з інвалідність групи I підгрупи Б, а також групи ІІ та групи ІІІ; відпустки батькам, які усиновили дітей, які досягли трирічного віку; та додаткових відпусток для усиновлення дітей з інших держав.

Додано в НРАТ

2025-07-01