Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002800, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

24-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Оскарження у досудовому кримінальному провадженні

Здобувач

Андрух Віталій Васильович,

Керівник Лоскутов Тимур Олександрович
Опонент Ковальчук Сергій Олександрович
Опонент Капліна Оксана Володимирівна
Рецензент Пилипенко Дмитро Олексійович
Рецензент Коваленко Артем Володимирович

Опис

На підставі проведеного дисертаційного дослідження отримано нові наукові результати щодо загальної характеристики та ефективності оскарження у досудовому кримінальному провадженні, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів досудового кримінального провадження. Сформульовано поняття «оскарження у досудовому кримінальному провадженні» як обумовленого приписами норм кримінального процесуального законодавства та / або змістом принципів кримінального судочинства, ініційованого заінтересованими учасниками досудового кримінального процесу або іншими заінтересованими особами порядку судової перевірки законності та обґрунтованості рішень, дій та бездіяльності сторони обвинувачення та рішень слідчих суддів з метою забезпечення процесуальних прав, захисту матеріальних прав, свобод і законних інтересів людини у досудовому кримінальному провадженні. Доведено, що функціональне призначення оскарження у досудовому кримінальному провадженні виявляється через виконання таких функцій як: 1) забезпечення процесуальних прав, свобод і законних інтересів; 2) захисту матеріальних прав, свобод і законних інтересів. Встановлено, що у КПК України відсутні матеріально-правові (повнота змісту підозри, правильність кримінально-правової кваліфікації) та кримінальні процесуальні (належний суб’єкт, дотримання строків, наявність достатності доказів, роз’яснення прав підозрюваного, виконання порядку вручення) підстави для оскарження повідомлення про підозру. Визначено, що нормативна прогалина щодо неможливості судової перевірки законності та обґрунтованості рішення сторони обвинувачення про оголошення особи в розшук не сприяє забезпеченню права людини на ефективне розслідування та право на розумний строк досудового кримінального провадження. Відсутність потенційного судового контролю уможливлює винесення представниками сторони обвинувачення формальних, неаргументованих постанов про оголошення особи в розшук та посилання на них з метою обґрунтування наявності підстави для зупинення досудового розслідування та збереження процесуальних строків. Звернуто увагу на відсутність у КПК України норм щодо оскарження рішення сторони обвинувачення про визнання речовим доказом тимчасово вилученого майна, що не сприяє забезпеченню права особи на власність. Наголошено, що ця законодавча прогалина дозволяє суб’єктам сторони обвинувачення складати формальні, невмотивовані постанови про визначення тимчасово вилученого майна речовим доказом та використовувати їх для обґрунтування клопотання про накладення арешту на вказане майно. Слідчі судді, не перевіряючи під час судового засідання законність та обґрунтованість постанов про визнання речовим доказом тимчасово вилученого майна, посилаються на них з метою підтвердження підстави для арешту майна, внаслідок чого особа незаконно та неправомірно обмежуються у праві на власність у досудовому кримінальному провадженні. Визначено, що недоліком правового регулювання оскарження у досудовому кримінальному провадженні є відсутність процесуальних норм щодо апеляційного оскарження рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, клопотання про скасування арешту майна. Відмічено, що правові наслідки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, клопотання про накладення арешту на майно є тотожними юридичним наслідкам розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, клопотання про скасування арешту майна, проте апеляційна судова перевірка законності та обґрунтованості останніх правових наслідків приписами кримінального процесуального закону не врегульовується. Вказано на дефект правової регламентації оскарження недотримання слідчим суддею розумних строків у досудовому кримінальному провадженні. Обґрунтовано, що у змісті кримінальних процесуальних норм потрібно врегулювати процедуру оскарження в апеляційному порядку недотримання слідчим суддею розумних строків у досудовому кримінальному провадженні. Констатовано, що напрямами підвищення ефективності оскарження у досудовому кримінальному провадженні є: деформалізація нормативних вимог до оформлення та подання скарги до суду (слідчого судді); удосконалення підстав, умов та порядку судового оскарження рішень, дій та бездіяльності сторони обвинувачення; скасування оскарження до прокурора рішень, дій та бездіяльності сторони обвинувачення; розширення меж апеляційного оскарження щодо окремих рішень слідчих суддів; запровадження касаційного оскарження на досудовому кримінальному провадженні; врегулювання порядку досудового кримінального провадження у випадку подання та розгляду конституційної скарги. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до ст.ст. 241, 280, 303, 308, 309 КПК України, доповнення кримінального процесуального закону новими ст.ст. 309-1, 310-1, з метою удосконалення правової регламентації оскарження у досудовому кримінальному провадженні.

Додано в НРАТ

2025-07-09