Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002804, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 052, Політологія

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Феномен цифрового тоталітаризму: концептуалізація загроз демократії в інформаційному суспільстві.

Здобувач

Сокоринський Володимир Олегович,

Керівник Мілова Марія Іллівна
Опонент Вінникова Наталія Анатоліївна
Опонент Завдгородня Юлія Володимирівна
Рецензент Милосердна Ірина Михайлівна
Рецензент Ніколаєва Майя Іванівна

Опис

Дисертація присвячена дослідженню феномену цифрового тоталітаризму та концептуалізації його загроз в інформаційному суспільстві, що виникають на початку XXI століття у результаті стрімкого розвитку цифровізації як глобального процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в різних сферах життєдіяльності суспільства, які кардинально змінюють і політичний ландшафт, впливають на трансформацію влади в авторитарних та демократичних державах, про що свідчать різні прояви кризи демократії, поширення її неліберальних практик та нові виклики і загрози. В дисертації доводиться, що цифровий тоталітаризм проявляється у використанні інформаційно-комунікаційних технологій з метою здійснення масового спостереження, контролю, маніпуляцій, цензури та інших форм втручання у приватне життя громадян, що створює загрози порушення основоположних прав і свобод людини. В умовах глобальної цифровізації, з одного боку, зростає ступінь цифрового демократичного розвитку, електроні форми участі громаданян, електронне врядування, а з іншого — виникають нові форми цифрової нерівності, соціального контролю, політичних маніпуляцій та домінування урядових структур над особистістю. Саме в такому складному контексті виникла нагальна потреба у глибокому та грунтовному аналізі сутності феномену цифрового тоталітаризму, його основних цифрових інструментів та суб'єктів впливу, функціонуванні сучасних систем та механізмів захисту прав людини, їх адаптації до новітніх загроз цифрового середовища, а також виробленні ефективних механізмів та інструментів протидії цифровому тоталітаризму. Актуальність вибору теми дослідження обумовлена активними процесами цифрової трансформації інформаційного суспільства, а також помітним зростанням наявних практик обмеження свободи слова, права на приватність особистого життя, права на доступ до інформації в цифровому середовищі. Особливу актуальність у контексті дослідження становило вивчення взаємодії держави, інформаційного суспільства та приватних технологічних корпорацій у питаннях забезпечення цифрової безпеки та правового захисту людини. У фокусі дослідження є пошук оптимального балансу між потребами національної безпеки та захистом основоположних прав людини в умовах сучасної цифрової епохи, коли держави дедалі активніше вдаються до використовування технологій цифрового моніторингу, регулювання дії у мережі Інтернет та усебічному контролю за власним суспільством. В межах дисертаційного дослідження автором уперше було проведено комплесне міждисциплінарне дослідження феномену цифрового тоталітаризму на стику політичної філософії, концепцій інформаційного суспільства, прав людини та інновацій у сфері технологій. Проаналізовано та представлено типологію загроз цифрового тоталітаризму, що виникають внаслідок монополізації цифрових платформ та централізації даних з боку технологічних корпорацій. Також актуалізовано класифікацію форм цифрового контролю, яка охоплює як державні, так і корпоративні інструменти впливу на інформаційне середовище та соціальну поведінку. Доведено, що цифровий тоталітаризм виникає не виключно в умовах авторитаризму, а також у демократичних державах як наслідок передачі регуляторних функцій великим технологічним корпораціям. Був удосконалений концептуальний підхід до оцінки ефективності правозахисних інституцій в умовах цифрової трансформації шляхом порівняльного аналізу моделей регулювання у різних політичних системах. Сформульовано теоретико-методологічну основу для дослідження цифрового тоталітаризму як комплексного явища, що виникає в результаті інтеграції цифрових інструментів, систем інформаційного контролю та політичної влади. В дисертаційному дослідженні з’ясовано, що класичні підходи до вивчення феномену цифрового тоталіатризму та загроз демократії в інформаційних суспільствах потребують суттєвої, ретельної модернізації, а також адаптації. Було встановлено, що державні політичні рішення, значно відстають від темпів неконтрольованих цифрових трансформацій, внаслідок чого виникає дефіцит відповідних правових гарантій у сфері захисту приватності, прав збереження та непередачі персональних даних, свободи вираження поглядів у цифровому середовищі. Особливо проблемним аспектом є недостатньо чітке та адекватне регулювання діяльності великих технологічних IT-корпорацій, від яких безпосередньо залежить доступ громадян до цифрових платформ, інформаційних ресурсів та можливостей соціальної комунікації у мережі Інтернет та цифровому просторі. Значну увагу приділено аналізу механізмів захисту прав людини в контексті розвитку цифрових технологій. Зокрема, детально проаналізована динаміка підходів до захисту прав людини в умовах цифрових трансформацій, роль та рішення Європейського суду з прав людини, Європейської комісії, Ради ООН з прав людини у формуванні нових правових стандартів захисту цифрових прав людини.

Додано в НРАТ

2025-07-09