Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002808, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 034, Культурологія

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Реаліті-шоу «Холостяк» як феномен аудіовізуальної культури

Здобувач

Решетнік Григорій Іванович,

Керівник Гончарук Сергій Миколайович
Опонент Станіславська Катерина Ігорівна
Опонент Безручко Олександр Вікторович
Рецензент Гавран Ірина Анатоліївна
Рецензент Медведєва Алла Олександрівна

Опис

Наголошено, що позиціонування реаліті-шоу в телевізійному та культурному просторі України відбувалося через зовнішні запозичення західних ідей і форматів з російського телебачення. З допомогою феміністичного дискурсу цю ситуацію можна описати терміном «подвійна колонізація», коли український соціокультурний і телевізійний простір зазнав подвійної культурної колонізації з боку як західного глобалізму та транснаціоналізму (на рівні форматів і жанрів), так і російської культури через мовну експансію. Підтверджено, що «Холостяк» залишається однією з успішніших і найпопулярніших адаптацій на українському телебаченні. Однією з причин такої популярності є намагання максимально розкрити образи учасниць, де кожна на рівні поведінки втілює певний архетип, який глядачі легко «зчитують» за характерними гіперболізованими рисами, щоб можна було відрізнити дівчат і швидше обрати фаворитку як маркер емоційної прив’язки до шоу, яка посилюється завдяки емоційному напруженню (важливу роль тут відіграє і постшоу, в якому обговорюються мікроклімат на шоу та конфлікти поза кадром). Конфлікт тут є інструментом або ж карикатурним підкресленням «антисоціальності» й «антижіночності» героїнь, розкриттям жіночої підступності та лицемірства як способу досягнення мети. Доведено, що в «Холостяку» кохання представлено як емоційний капітал, який підтверджується через матеріальні ресурси, що корелюються з комерційною культурою сучасного українського середнього класу. Власне, тому проєкт постає яскравим прикладом гібридної культури, що поєднує в собі прагнення до автентичності почуттів і спокуси ринкової естетики кохання. У цій гібридності поєднуються два вектори: з одного боку, намагання учасників і продюсерів апелювати до уявлення про справжнє кохання як унікальну та непідробну емоцію, а з іншого – комерційна логіка, яка перетворює романтичні стосунки на споживчий продукт, ретельно продуманий і візуально привабливий. Обґрунтовано, що повномасштабне російське вторгнення у 2022 р. змінило творчі підходи та наративні стратегії у межах української адаптації, яка почала відігравати важливу роль у формуванні суспільної свідомості у складні часи. Інклюзивність, репрезентація ветеранів і фокус на реальні історії зробили шоу актуальним і значущим для українського суспільства. Війна змінила візуально-просторову організацію проєкту: зйомки стали локальнішими, зменшилася частка гламуру, натомість зросла роль символічно навантажених локацій, які репрезентують українську ідентичність. У центрі наративу опинилися теми втрати, служби, солідарності та адаптації, що надало шоу ознак соціальної рефлексії, пожвавило конвергенцію особистого та політичного. Романтична лінія наративу набула нових сенсів, перетворившись на втілення надії, стабільності та морально-ціннісного опору. Те саме стосується і емоцій: щирість, яка в попередніх сезонах була сценарно змодельованою, в умовах війни почала сприйматися як маркер автентичності. Доведено, що інтенсивніше відтворюються традиційні архетипи, а романтичні наративи репрезентуються як засіб мобілізації національної уяви та символічна відповідь на екзистенційну небезпеку. Ключові слова: аудіовізуальна культура, реаліті-шоу, телебачення, «Холостяк», «Холостячка», культурна адаптація, наративні стратегії, кохання, постмодернізм, метамодерн, «нація холостяків».

Додано в НРАТ

2025-07-09