Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002859, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Адміністративно-правові спори на стадії досудового врегулювання

Здобувач

Кирій Олег Анатолійович,

Керівник Глух Марина Василівна
Опонент Муза Олег Валентинович
Опонент Рядінська Валерія Олександрівна
Рецензент Ситников Олександр Федотович
Рецензент Рябченко Олена Петрівна

Опис

Дисертація є комплексним науковим дослідженням на основі правової доктрини, критичного аналізу чинного законодавства, врахування міжнародних стандартів досудового врегулювання публічно-правових спорів, у якому обґрунтовано теоретичні, нормативні та правові засади врегулювання спорів, що випливають з адміністративно-правових відносин у досудовому порядку, а також проаналізовано пропозиції щодо впровадження концепції ефективної процедури досудового врегулювання публічно-правових спорів в Україні. За результатами дисертаційного дослідження виокремлено конкретні ознаки досудового врегулювання адміністративно-правових спорів. Обґрунтовано потребу у виокремленні досудового врегулювання публічно-правових спорів як абсолютно самостійної та відокремленої процедури, яка не пов’язана з адміністративним судочинством у формі відкритого судового розгляду, яке тимчасово призупиняється під час проведення цієї процедури. Запропоновано авторське визначення досудового врегулювання адміністративно-правового спору як процедури, яка базується на основі медіації, але проводиться офіційним представником державної влади – суддею через проведення переговорів з метою досягнення компромісу між сторонами спору та задоволення їхніх інтересів. До основних ознак досудового врегулювання адміністративно-правових спорів як альтернативної процедури вирішення спорів віднести: 1) досудове врегулювання спору проводиться на добровільних засадах; 2) у переговорах між сторонами спору діє посередник – суддя – медіатор; 3) мета процедури полягає в досягненні компромісу на умовах, вигідних для всіх учасників спору; 4) економічність, оскільки сторони не витрачають кошти на сплату судового збору та правову допомогу; 5) відсутність детального правового регулювання; 6) швидкість; 7) неформальний і конфіденційний характер. Обґрунтовано позицію, що на процедуру досудового врегулювання адміністративно-правових спорів як на юридичне явище поширюються загальноправові засади, а саме: демократизм, гуманізм, соціальна справедливість, законність, охорона честі й гідності людини, верховенство права; такі міжгалузеві принципи, як: офіційність, незалежність третьої сторони, яка здійснює процедуру врегулювання спору, диспозитивність, рівність сторін конфлікту перед законом, безпосереднє вивчення доказів, оцінка матеріалів справи за внутрішнім переконанням, всесторонність, повнота й об’єктивність дослідження всіх доказів у справі, дотримання вимог щодо мови процедури. Запропоновано мінімальні стандарти досудового врегулювання адміністративно-правових спорів базувати на таких засадах: 1) добровільність участі сторін у процедурі досудового врегулювання спору; 2) дотримання розумних строків досудового врегулювання, які не перешкоджають доступності подальшого, у відповідних випадках судового захисту; 3) конфіденційність такого врегулювання та інформації, отриманої під час досудового вирішення адміністративної справи; 4) розумність і гнучкість процедури; 5) незалежність, незацікавленість і неупередженість осіб, які здійснюють посередницькі (медіаторські) функції, наявність гарантій такої незалежності; 6) принцип рівності та добросовісності осіб, які беруть участь у справі. Запропоновано вимоги застосування процедури досудового врегулювання публічно-правового спору визначати як комплекс чинників, які розкривають межі використання процедури досудового врегулювання публічно-правового спору. Тобто тільки за визначених обставин сторонам публічного спору надається можливість врегулювати спір без звернення до суду.

Додано в НРАТ

2025-07-10