Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002895, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 221, Стоматологія

Дата захисту

09-09-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Удосконалення методів остеопластики альвеолярного відростка верхньої щелепи при вроджених вадах обличчя у дітей

Здобувач

Кулинич Марія Олександрівна,

Керівник Мочалов Юрій Олександрович
Опонент Кузняк Наталія Богданівна
Опонент Ткаченко Павло Іванович
Опонент Чухрай Наталія Львівна
Рецензент Зомбор Катерина Володимирівна

Опис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 221 – «Стоматологія» (22 – Охорона здоров’я). – Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», МОН України, м. Ужгород, Україна, 2025 р. Наукова робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання стоматології – комплексній реабілітації пацієнтів із наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння, яка містить етап остеопластики альвеолярного відростка. Метою дослідження стало підвищити ефективність лікування пацієнтів дитячого віку з вродженими вадами обличчя шляхом клінічного, лабораторного та експериментального обґрунтування сучасних підходів до виконання кісткової пластики вроджених дефектів альвеолярного відростка верхньої щелепи. У ході виконання комплексу досліджень було обґрунтовано сучасні підходи до виконання кісткової пластики вроджених дефектів альвеолярного відростка верхньої щелепи у пацієнтів дитячого віку з вродженими вадами обличчя, що дозволило підвищити ефективність комплексного лікування такого контингенту хворих. Встановлено, що підходи до пластики вроджених дефектів альвеолярного відростка верхньої щелепи при вроджених вадах обличчя суттєво відрізняються в різних країнах та клініках в частині термінів, виду та обробки кістковозамінного матеріалу, рівня заповнення дефекту. Пацієнти з дефектами альвеолярного відростка верхньої щелепи мають виражені порушення ряду функцій, які відчутно впливають на якість їхнього життя. Річна кількість випадків виконання пластики альвеолярного відростка верхньої щелепи при вродженому незрощенні зросла за останню декаду; переважають утручання з використанням аутотрансплантатів кісткової тканини. 37% таких утручань здійснюється у віці пацієнтів від 9 до 10 років. Експериментальним шляхом було доведено, що найбільш ефективним аутотрансплантатом кісткової тканини при таких утручаннях є тканина з нижньої щелепи; оптимальний рівень заповнення дефекту матеріалом – 50%. Наявність дефекту альвеолярного відростка у таких пацієнтів призводить до вираженого дисбіозу порожнини рота та носового ходу, вони мають вищий рівень запалення тканин пародонту та гірший рівень гігієни порожнини рота. За наявності обмеженого об'єму доступної для забору кісткової тканини нижньої щелепи при великих об'ємах дефекту (понад 1200,0 мм3) доцільно використовувати аутотрансплантати ендохондрального походження.

Додано в НРАТ

2025-07-11