Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002896, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 072, Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Формування стратегії управління інвестиційним портфелем

Здобувач

Іванов Ілля Олегович,

Керівник Баранова Вікторія Глібівна
Опонент Гудзь Тетяна Павлівна
Опонент Алексеєнко Людмила Михайлівна
Рецензент Коваленко Вікторія Володимирівна
Рецензент Іоргачова Марія Іванівна

Опис

У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та розроблено науково-методичні положення і практичні рекомендації щодо формування стратегії управління інвестиційним портфелем, спрямовані на підвищення ефективності інвестиційної діяльності в умовах мінливого ринкового середовища. В межах дослідження теоретичних засад управління інвестиційним портфелем було розмежовано специфіку формування та управління портфелями індивідуальних інвесторів, для яких пріоритетними є особисті фінансові цілі, часовий горизонт та індивідуальна толерантність до ризику, та інституційних інвесторів, зокрема інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні, діяльність яких детермінується фідуціарними обов'язками перед вкладниками та жорсткими регуляторними нормами. Узагальнено особливості функціонування інвестиційних фондів в Україні, проведено порівняльний аналіз із практиками ЄС та США, що виявило потребу в подальшій гармонізації вітчизняного законодавства. Уточнено поняття «ефективні інвестиції» як такі, що забезпечують досягнення поставлених цілей з урахуванням індивідуальних обмежень, та запропоновано використання терміну «продуктивність портфеля» як більш точного аналогу «portfolio performance». Удосконалено класифікацію ІСІ шляхом введення додаткової ознаки «від вимог до структури активів», що забезпечує більш гнучкий та інформативний інструментарій для аналізу їхніх реальних інвестиційних стратегій. Досліджено вплив гіпотез ефективного (ГЕР) та адаптивного (ГАР) ринку на фундаментальні принципи управління портфелем, що обґрунтовує доцільність поєднання довгострокових пасивних елементів інвестиційної стратегії (спрямованих на отримання ринкової дохідності) з адаптивними тактичними рішеннями, орієнтованими на використання тимчасових ринкових неефективностей. Систематизовано процес управління інвестиційним портфелем як логічну послідовність взаємопов'язаних етапів, від аналізу інформації до моніторингу та контролю. Обґрунтовано алокацію активів як центральний, стратегічно значущий елемент управління, запропоновано її уточнене визначення як динамічного процесу розміщення фінансових ресурсів та розроблено комплексну трирівневу класифікацію інвестиційних активів, що включає 35 деталізованих підкласів (з репрезентативними ETF) та адаптована до умов українського законодавства для ІСІ, створюючи об'єктивну основу для подальшого моделювання. В межах дослідження практичних аспектів формування стратегії управління інвестиційним портфелем розроблено науково-методичні підходи до аналізу тенденцій активів, що включає формування репрезентативної вибірки та всебічний аналіз їхньої історичної динаміки дохідності та ризику за тривалі часові періоди, які охоплювали ключові економічні цикли та кризові явища. Детальний розрахунок та аналіз ключових статистичних показників підтвердив вищу довгострокову ефективність акцій порівняно з облігаціями та інструментами грошового ринку, а також виявив значну гетерогенність ризик-профільних характеристик різних класів активів та позитивний вплив збільшення інвестиційного горизонту на співвідношення "ризик-прибутковість". Досліджено кореляцію дохідності активів на різних часових горизонтах (від 3 місяців до 5 років) та встановлено її значну нестабільність, особливо різке зростання в періоди підвищеної ринкової волатильності, що знижує ефективність традиційних підходів до диверсифікації. Обґрунтовано використання індексу VIX як надійного індикатора ринкового стресу для аналізу та прогнозування змін у кореляційній структурі. Обґрунтовано науково-методичні положення щодо визначення ключових макроекономічних та ринкових факторів впливу на дохідність активів, що відображають ринкові очікування щодо стану економіки, інфляції, премії за ризик та вартості грошей. Застосування мультифакторного регресійного аналізу підтвердило їхній статистично значущий та економічно обґрунтований вплив на дохідність 35 класів активів, особливо на інвестиційних горизонтах від одного року, що створює емпіричну базу для побудови прогнозних моделей. Запропоновано науково-методичні підходи до розробки моделі прогнозування дохідності активів. Розроблено архітектуру моделі, що базується на методі машинного навчання (дерева рішень), а її експериментальна перевірка виявила значну перевагу у прогнозуванні напрямку руху дохідності. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо управління портфелем на основі моделі адаптивної алокації активів. Ретроспективне тестування портфеля, керованого моделлю, встановило його суттєву перевагу над традиційними бенчмарк-портфелями як за дохідністю, так і за ризик-скоригованими показниками. Обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо управління ризиками інвестиційного портфеля. Систематизовано ключові фундаментальні та поведінкові ризики, розроблено матриці їх оцінки та запропоновано комплекс рекомендацій для мінімізації їх впливу, а також надано пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання діяльності ІСІ.

Додано в НРАТ

2025-07-11