Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002913, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 281, Публічне управління та адміністрування

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДКРИТОСТІ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Здобувач

Донченко Олександр Сергійович,

Керівник СИЧЕНКО ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Опонент ДОМБРОВСЬКА Світлана Миколаївна
Опонент Копанчук Володимир Олександрович
Рецензент Хитько Майя Миколаївна
Рецензент Рибкіна Світлана Олексіївна

Опис

У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми з обґрунтування теоретичних засад та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення правових основ забезпечення відкритості системи публічного управління в Україні. Для досягнення зазначеної мети було вирішено наступні завдання, а саме розкрито ціннісний зміст ідеї відкритості для розвитку теорії та практики публічного управління та визначити сучасні підходи до розгляду ключових понять в дослідженні проблем відкритості публічного управління, та систематизувано методику наукового дослідження правового забезпечення відкритості системи публічного управління. Нами узагальнено інструменти оцінювання рівня забезпечення відкритості в публічно-управлінській діяльності та надано оцінка розвитку публічного управління розвитком соціально-економічних макросистем. Обґрунтовано розвиток правових основ забезпечення відкритості системи публічного управління соціально-економічними макросистеми і окреслено політику публічного управління соціально-економічними макросистемами в умовах правового середовища. Об’єктом дослідження є публічне управління та адміністрування, а предметом дослідження виступає удосконалення правових основ забезпечення відкритості системи публічного управління в Україні. До основних підходів, що застосовувались в дисертаційному дослідженні слід віднести: системний підхід під час пізнання відкритості як елемента системи публічного управління, який розкривається як принцип, інструмент, механізм публічного управління, враховуючи його значення для оцінки якості цієї системи, – розглядається як один із базових критеріїв в оцінюванні ефективності, демократичної, відповідальності в діяльності органів публічної влади, а також розкриття зв’язків відкритості з іншими принципами демократичного публічного управління, зв’язків у вимірі відносин «цінності, принципи, нормативно-правове регулювання, способи здійснення функцій та повноважень»; аксіологічний підхід дав змогу розкрити ціннісну природу принципу відкритості на основі його значення для побудови та дотримання етичних засад публічноуправлінської діяльності, відповідальності влади за результати своєї діяльності, трансформацію значення діалогу публічної адміністрації та громадськості в сучасних умовах існування публічної сфери; функціональний підхід застосовано для характеристики функціонального навантаження відкритості в організації та функціонуванні системи публічного управління, підтвердження взаємозв’язку між ступенем відкритості в діяльності органів публічної влади та рівнем довіри, залученням громадян до вирішення суспільно значущих питань; процесний підхід покладений в основу відстеження еволюції управлінських поглядів на відкритість публічної влади протягом останніх десятиліть та дозволив виокремити тенденцію на формування нового виміру відкритості в умовах цифрового врядування та поширення застосування інструментів штучного інтелекту; синергетичний підхід використано для розгляду позитивних і ризикових аспектів відкритості в умовах цифровізації держави та суспільства й можливих непередбачуваних наслідків, зумовлених новим форматом відкритості. Дисертаційна робота спирається на концепції та положення таких теорій, як: належне врядування (good governance), відкрите врядування (open governance), відповідальне врядування (responsible governance), корпоративне управління, теорії демократії, суспільного договору, публічної сфери, людиноцентричності, адміністративного права. До основних методів дослідження належать: аналізу та синтезу (під час визначення різних наукових підходів до розгляду принципу відкритості в діяльності органів публічної влади, вивчення ролі та впливів нормативно-правового регулювання питань відкритості на форми та методи публічноуправлінської діяльності); узагальнення (відображення загальних характеристик українського та зарубіжного досвіду визначення принципу відкритості та засобів його забезпечення в діяльності органів публічної влади, розкриття його зв’язків з іншими принципами в системі публічного управління); порівняння (під час конкретизації відмінностей та співвідношення між принципом відкритості та принципами прозорість, гласність, публічність, а також з метою формулювання ідей щодо подальшого уточнення та ролі відкритості в цифровій державі); екстраполяції (в процесі визначення пропозицій щодо оцінювання діяльності органів публічної влади в умовах застосування штучного інтелекту за критерієм відкритості, враховуючи підходи оцінювання попереднього періоду розвитку теорії та практики публічного управління); індукції, дедукції та абстрагування (з метою осмислення тенденцій сучасного розвитку публічного управління та трансформації підходів до забезпечення участі громадян в процесах розробки та реалізації управлінських рішень).

Додано в НРАТ

2025-07-14