Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002920, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

18-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Роль анізомелії у формуванні унілатеральних діабетичних виразок та удосконалення алгоритмів їх лікування з використанням фізіотерапевтичної корекції та плазмотерапії

Здобувач

Іванова Анна Сергіївна,

Керівник Мелеховець Оксана Костянтинівна
Опонент Місюра Катерина Василівна
Опонент Паньків Володимир Іванович
Рецензент Атаман Юрій Олександрович
Рецензент Деміхова Надія Володимирівна

Опис

Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі анізомелії (різниці в довжині нижніх кінцівок) у виникненні унілатеральних діабетичних плантарних виразок у хворих на цукровий діабет, а також розробці ефективних методів їхнього лікування шляхом ортопедичної корекції, фізичної реабілітації та плазмотерапії. У рамках клінічного дослідження було обстежено 200 осіб із Сумського регіону України: 101 особа без порушень обміну глюкози (контрольна група, К) та 99 хворих на цукровий діабет (група ЦД), з яких 46 мали діабетичні виразки (група ЦД+ДВ) і 53 – без них (група ЦД-ДВ). Для точного вимірювання довжини кінцівок розроблено пристрій із використанням мобільного додатку «віртуальна лінійка», на який отримано патент України на корисну модель (№ 147152, МПК G01B 21/02 (2006.01) 2021р). Результати показали, що анізомелія є поширеним явищем: виявлена у 74,5% учасників (середня різниця між кінцівками — 0,95 ± 0,45 см). У контрольній групі анізомелію мали 78,2% осіб (середнє значення — 0,96 ± 0,79 см), причому у 61,4% різниця становила 0,5–1,5 см, а у 16,8% — понад 1,5 см. Установлено відсутність різниці в поширеності анізомелії (χ2 = 1,775; p = 0,412) та ступені її вираженості (p = 0,232) у різних вікових групах. У групі ЦД анізомелію виявлено у 70,7% осіб (середнє значення — 0,95 ± 0,56 см), без статистично значущих відмінностей від контрольної групи (p = 0,935). Наявність трофічних виразок у хворих на цукровий діабет не була пов’язана з більш вираженим ступенем анізомелії (р = 0,157). Встановлено, що анізомелія підвищує ризик утворення діабетичних виразок на коротшій нозі (RR = 1,89; OR = 3,57; p = 0,025) через асиметричний розподіл навантаження. Пацієнти з виразками та анізомелією мали тяжчий ступінь нейропатії (χ² = 19,4; p < 0,001), а зі збільшенням різниці довжини ніг зростав неврологічний дефіцит (ρ = 0,67; p = 0,002). Виразки на довшій кінцівці частіше мали нейропатично-ішемічний характер через виражені судинні порушення, тоді як на коротшій — переважав нейропатичний механізм. Для лікування діабетичних виразок на коротшій кінцівці розроблено алгоритм, що поєднує стандартну терапію (корекція гіперглікемії, фармакотерапія, хірургічна обробка, антибіотикотерапія, місцевий догляд) з ортопедичною корекцією (індивідуальні устілки), плазмотерапією (4 ін’єкції аутологічної плазми) та фізичною реабілітацією (пандикуляція, постізометрична релаксація, вправи для гомілковостопного суглоба). Ефективність оцінювали у двох групах по 15 пацієнтів (ЦД+ДВ1 — стандартне лікування, ЦД+ДВ2 — удосконалене). У групі ЦД+ДВ2 через 6 тижнів середній бал за шкалою S[AD]SAD знизився на 64,3% (з 7,47 до 2,67; p < 0,001), а за шкалою NDS — на 31,9% (з 9,00 до 6,13; p < 0,001), що значно перевищувало результати групи ЦД+ДВ1 (зниження за шкалою S[AD]SAD на 47,8% та за шкалою NDS – на 22,4%) (p = 0,004 та p = 0,034; відповідно). Запропонований алгоритм довів свою ефективність у зменшенні площі виразкових дефектів і тяжкості нейропатії, що має практичне значення для профілактики та лікування діабетичних виразок. Результати можуть бути застосовані в практиці сімейних лікарів, ендокринологів, терапевтів, хірургів, ортопедів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів та реабілітологів для раннього скринінгу анізомелії та комплексного ведення хворих із синдромом діабетичної стопи.

Додано в НРАТ

2025-07-14