Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U002922, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

18-07-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Адміністративно-правові засади запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності

Здобувач

ОРЕЛ АНАСТАСІЯ ОЛЕКСІЇВНА,

Керівник Муравйов Кирило Володимирович
Опонент Джафарова Олена В'ячеславівна
Опонент Соболь Євген Юрійович
Опонент Дрозд Олексій Юрійович
Рецензент Вацюк Віктор Олександрович

Опис

У дисертації на основі аналізу практики діяльності суб’єктів запобігання та протидії дискримінації, визначено адміністративно-правові засади запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності, та сформовано напрямки та можливості адаптації адміністративного законодавства України щодо запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності до вимог міжнародних стандартів, з урахуванням специфіки національної правової системи. Розкрито сутність правовідносин, що виникають у процесі запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності, що полягають у встановленні та реалізації правових, соціальних і культурних механізмів, спрямованих на забезпечення рівності, поваги до самовизначення особистості та виключення будь-яких форм обмежень чи переваг на підставі гендерної ідентичності. Визначено систему суб’єктів запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності в Україні, до якої належать: – владні суб’єкти; – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; – центральний орган виконавчої влади, реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення; – Національна поліція; – загальні та спеціальні служби підтримки постраждалих осіб; – центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги; – суб’єкти громадянського суспільства та приватний сектор; – міжнародні інституції тощо. Розкрито, що адміністративне законодавство щодо здійснення запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності в Україні формується із: – Конституції України; – законів України; – підзаконного регулювання (серед яких вагому роль відіграють акти стратегічного характеру); – міжнародних стандартів запобігання та протидії дискримінації в суспільстві. Поділено форми дискримінації за ознакою гендерної ідентичності в Україні за критеріями: 1) за характером впливу; 2) за джерелом дискримінаційної поведінки; 3) за ступенем інституційної підтримки; – фактична; 4) за формою прояву. Сформовано види адміністративних інструментів запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності, до яких віднесено: видання нормативно-правових та індивідуальних актів; укладення адміністративних договорів; контроль; моніторинг; інформаційно-роз'яснювальна робота; організація навчання, надання адміністративних послуг; організація надання соціальних послуг та допомоги; обмежувальний припис; взяття на профілактичний облік; виконання спеціальних програм; адміністративну відповідальність; забезпечення та сприяння науково-дослідної та експертної діяльності; організаційне забезпечення співробітництва та координації. Визначено, що напрямками адаптації адміністративного законодавства України щодо запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності до законодавства Європейського Союзу мають бути: – внесення змін до законодавства України щодо розширення форм дискримінації; – запровадження антидискримінаційних положень у спеціальному законодавстві; – оптимізація механізмів адміністративної відповідальності за дискримінаційні дії; – впровадження адміністративних заходів із запобігання дискримінаційним практикам у сфері зайнятості; – оптимізація механізму взаємодії між державними органами, правозахисними організаціями та міжнародними структурами у сфері протидії дискримінації; – забезпечення функціонування «єдиного вікна» для розгляду скарг щодо дискримінації; – забезпечення конфіденційності та захисту персональних даних заявників від дискримінаційних проявів; – запровадження інклюзивних стандартів у сфері надання адміністративних послуг; – підвищення обізнаності суспільства та навчання з питань антидискримінаційної політики; – інтеграція антидискримінаційних програм в освітній сектор; – залучення експертів Європейського Союзу до оцінки імплементації антидискримінаційних норм та адаптації законодавства України; – всебічний розвиток партнерства з європейськими інституціями для отримання технічної, методичної та консультативної допомоги у сфері прав людини. Проведено аналіз зарубіжного досвіду запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності (досвід Норвегії, Великої Британії, Польщі, Литви, Латвії, Італії). Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що напрямки та рекомендації дослідження впроваджені та можуть бути використані у наступних сферах: – науково-дослідній роботі – щодо теоретико-правового формування механізму запобігання та протидії дискримінації; – законотворчій сфері – для вдосконалення адміністративного законодавства України щодо запобігання та протидії дискримінації за ознакою гендерної ідентичності; – освітньому процесі – щодо викладання навчальних дисциплін для здобувачів вищої освіти.

Додано в НРАТ

2025-07-14