Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003288, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 032, Історія та археологія

Дата захисту

04-08-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Часопис «Przewodnik Naukowy i Literacki»: персоналії, проблематика, внесок у польську історіографію

Здобувач

Щербан Тарас Йосипович,

Керівник Лазурко Лідія Миколаївна
Опонент Голик Роман Йосипович
Опонент Степанчук Юрій Степанович
Рецензент Стецик Юрій Орестович
Рецензент Тельвак Вікторія Петрівна

Опис

Щербан Т. Й. «Часопис «Przewodnik Naukowy i Literacki»: персоналії, проблематика, внесок у польську історіографію» – Кваліфікаційна робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 032 – історія та археологія. – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич, 2025. Аналіз історіографії багатоаспектної проблеми історії часопису «Przewodnik Naukowy i Literacki» засвідчив фрагментарність її опрацювання. Отримана в процесі пошукової роботи сукупність матеріалів історіографічного характеру дала змогу сформувати інформаційну базу і забезпечити розв’язання поставлених завдань та досягти мети дослідження. Застосований теоретикометодологічний інструментарій уможливив коректну інтерпретацію змістового наповнення видання і наукових опрацювань. Показано, що у другій половині XIX ст. у Галичині наукова періодика стала важливою комунікаційною складовою історіографічного процесу. Одним із ключових видань у Львові був часопис «Przewodnik Naukowy i Literacki», що у 1873 р. постав з наукових додатків до «Gazety Lwowskiej» – «Dodatku Tygodniowego» та «Dodatku Miesięcznego». Встановлено, що наукові додатки до «Gazety Lwowskiejб» були елементом розвитку історичної публіцистики та науки в Галичині, видавничим прототипом науково-літературного часопису «Przewodnik Naukowy i Literacki». З’ясовано, що значну частину історичного змісту «Przewodnika Naukowego i Literackiego» складали науково-популярні історичні нариси, завдяки яким розширювалася читацька аудиторія. Провідниками наративної історіографії на сторінках видання були Людвік Кубаля, Клеменс Кантецький та Юзеф Аполінарій Роллє, котрі, працюючи на стику науки та мистецтва, наслідували стиль Кароля Шайнохи. Визначено, що історична нарація як жанр слугувала не лише освітньо-науковим, а й національно-виховним цілям. Тематично особлива увага приділялася видатним історичним особистостям і аналізу причин занепаду Речі Посполитої. З’ясовано, що у виданні публікувалися також різного рівня науковості дослідження минулого істориківаматорів, котрі, попри брак точності чи надмірну фактографічність, нагромаджували значну джерельну інформації, що ставала підґрунтям для подальших студій. Значна частина історико-літературних нарисів і аматорських студій стосувалася контраверсійних питань спільного польсько-українського минулого, основною інтенцією яких була ідея польської цивілізаційної місії на сході. Досліджено, що з початку XX ст. популяризація історії у часописі здійснювалася переважно аматорами. У цей час більш гостро почали звучати питання українського минулого, спровоковані різким зростанням національного напруження між поляками й українцями. Встановлено, що аматорські розвідки були тематично різноманітними і стосувалися минулого польських шляхетських родин, локальної історії та фіксації історичної пам’яті шляхом публікації мемуарної літератури. Доведено, що історична нарація у часописі «Przewodnik Naukowy i Literacki» кінця XIX – початку XX ст. відігравала важливу роль у формуванні суспільної свідомості, забезпечуючи доступність історії ширшим читацьким колам, популяризуючи національні міфи і подаючи суб’єктивні інтерпретації минулого. Ключові слова: Галичина, Львів, історіографія, краківська історична школа, культура, наукова дискусія, наукова популяризація, наукова преса, позитивізм, полеміка, польська історіографія, редакційна політика, рецепція, цивілізація, часопис.

Дата реєстрації

2025-08-05

Додано в НРАТ

2025-08-05