Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003700, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Доказування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, учинених проти працівників правоохоронних органів

Здобувач

Шарова-Айдаєва Ольга Олександрівна,

Керівник Гусєва Влада Олександрівна
Опонент Чорноус Юлія Миколаївна
Опонент Тетерятник Ганна Костянтинівна
Рецензент Абламський Сергій Євгенович
Рецензент Романюк Віталій Володимирович

Опис

Дисертаційне дослідження є теоретичним узагальненням і новим вирішенням наукового завданням щодо комплексного розроблення проблематики доказування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, учинених стосовно працівників правоохоронних органів. Розуміння актуальності завдання щодо протидії злочинам, спрямованим проти працівників правоохоронних органів, передбаченим ч. 2, 3 ст. 342, ч. 2 ст. 343, ст. 345–349, ч. 2 ст. 353 Кримінального кодексу України, актуалізувало потребу дослідження їх загальної характеристики. Проведений аналіз обґрунтував позицію, згідно з якою працівники правоохоронних органів уособлюють державну владу та правопорядок, а отже, посягання на них прирівнюється до замаху на авторитет держави. Під злочинами, учиненими стосовно працівників правоохоронних органів, запропоновано розуміти умисні дії, учинені особами з антисоціальними установками, які, усвідомлюючи характер своїх діянь, завдають шкоди представникам правоохоронної системи, перешкоджають їхній законній діяльності, посягають на їхню фізичну, майнову або моральну недоторканність, що призводить до погіршення рівня життя потерпілих і зниження авторитету органів сил безпеки, ускладнюючи тим самим їхнє функціонування. З’ясовано, що розслідування злочинів досліджуваної групи є складним процесом, що вимагає комплексного застосування процесуальних заходів і тактичних прийомів. Наголошено, що окрім подолання можливих форм зовнішньої протидії розслідуванню, працівники органів досудового розслідування повинні забезпечити належний рівень доказування у справах, що стосуються злочинів проти працівників поліції та інших правоохоронців. Це передбачає всебічне вивчення обставин, що мають значення для кримінального провадження, у тому числі шляхом проведення судових експертиз, збирання та дослідження доказів, установлення мотивів, цілей і способу вчинення злочинів. Аргументовано, що особливостями проваджень щодо злочинів, учинених стосовно працівників правоохоронних органів, є специфіка предмета доказування, який включає в себе широкий перелік відомостей і фактичних обставин. Доказування здійснюється уповноваженими суб’єктами, серед яких — слідчі, прокурори, захисники, оперативні підрозділи, експерти та інші особи, які на законних підставах можуть брати участь у кримінальному процесі, проте обов’язок доказування покладається переважно на сторону обвинувачення. Запропоновано суб’єктів доказування класифікувати на безпосередніх (ті, хто зобов’язаний доводити певні обставини) та опосередкованих (ті, хто надає допоміжні матеріали, що підлягають перевірці й оцінці судом або стороною обвинувачення). Запропоновано розуміти предмет доказування як сукупність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Визначено, що предмет доказування у злочинах, потерпілими від яких є працівники правоохоронних органів представлений вагомою кількістю різного роду обставин і даних, задля встановлення та фіксації яких слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії, заходи забезпечення кримінального провадження, а також витребувати й отримувати від представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб відомості, речі, документи, висновки експертів тощо. Установлено, що значну роль у доказуванні обставин злочину відіграють слідчі (розшукові) дії. Попри різноманітність способів отримання доказової інформації, саме ці дії залишаються домінуючим способом установлення істини у справах про посягання на працівників правоохоронних органів. У цьому контексті особливого значення набуває тактична організація таких дій, дотримання процесуальних вимог, а також фіксація їх результатів у передбаченій законом формі. Водночас поширеним джерелом доказової інформації є добровільно надані документи, речі чи цифрові носії, що долучаються до справи за клопотанням учасників провадження.

Дата реєстрації

2025-09-12

Додано в НРАТ

2025-09-12