Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003701, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Залучення обізнаних осіб до проведення допиту: процесуальний та криміналістичний аспекти

Здобувач

Родюк Олег Володимирович,

Керівник Макарова Олена Павлівна
Опонент Спіцина Ганна Олександрівна
Опонент Аркуша Лариса Ігорівна
Рецензент Кікінчук Василь Васильович
Рецензент Романюк Віталій Володимирович

Опис

У дослідженні ґрунтовно проаналізовано правові, організаційні та тактичні засади допиту як процесуальної дії, що проводиться у кримінальному провадженні, з окресленням ролі спеціалістів. Визначено, що допит, як один із ключових інструментів отримання доказової інформації, потребує особливої уваги до якості його проведення, з урахуванням правових гарантій, етичних стандартів та індивідуальних особливостей осіб, яких допитують. Підкреслюється важливість інтеграції спеціальних знань у слідчу практику з метою підвищення ефективності отримання достовірних відомостей, мінімізації ризиків викривлення інформації, а також дотримання прав людини під час допиту. Пропонується тлумачення допиту як слідчої (розшукової) дії, що здійснюється особою, уповноваженою законом у кримінальному провадженні, для отримання та з’ясування фактичних даних про кримінальне правопорушення й обставин, пов’язаних з ним, акумулює у собі одночасно юридичний, доказовий, психологічний і кримінологічний потенціал. Аргументовано, що попри формальну однозначність поняття, допит є багатогранним феноменом, що інтегрує у собі норми кримінального процесу, положення криміналістичної тактики, досягнення психології та комунікативних наук. За умови повномасштабної трансформації злочинних практик, зростання рівня міжнародної організованої злочинності, активізації кіберзагроз і технологічних шахрайств, а також акумулювання людських травматичних переживань у зв’язку з війною, актуалізується потреба у переосмисленні тактики допиту, розробленні нових моделей взаємодії слідчого зі свідками, потерпілими, підозрюваними та спеціалістами різних фахів. У межах дослідження окреслено сучасний підхід до функціональної ролі спеціаліста в кримінальному провадженні. Спеціаліст надає допомогу не лише у формі консультацій, а й сприяє реалізації аналітичної, прогностичної, комунікаційної та посередницької функцій, сприяючи правильному сприйняттю й оцінці поведінки допитуваних. Особливу увагу приділено участі психолога, педагога, лікаря, поліграфолога, перекладача, OSINT-фахівця, IT-спеціаліста, а також інших профільних експертів, залучення яких може бути критично важливим у випадках складних або чутливих допитів. У роботі визначено, що залучення спеціалістів дозволяє уникнути неправомірного тиску на особу, забезпечує точнішу інтерпретацію психологічних, мовних, поведінкових і невербальних проявів під час допиту. Особлива увага в дослідженні приділена окремій категорії осіб, які потребують особливого підходу при допиті, зокрема: неповнолітнім, особам із психічними розладами, жертвами насильства, учасниками бойових дій, осіб з інвалідністю. Особливості допиту зазначених категорій осіб потребують дотримання принципів доброзичливості, інформованості, етичної чутливості й уникнення повторної травматизації. Окремий розділ присвячено питанню тактичної побудови допиту з урахуванням участі спеціаліста. Обґрунтовано, що професійна підготовка до допиту із залученням фахівців дозволяє ефективніше моделювати й прогнозувати поведінку допитуваного, формувати питання, які відповідають психологічним особливостям, знижують рівень тривоги та сприяють формуванню довіри. Запропоновано інноваційні підходи до підготовки та проведення допитів, які включають спільне моделювання сценаріїв, тестування поведінкових реакцій, аналітику невербальної комунікації тощо. У роботі також розглянуто сучасні технології, які можуть бути застосовані під час допиту за участю спеціалістів. Зокрема, аналізується використання поліграфа, як додаткового засобу оцінки достовірності показань, а також можливості застосування цифрових технологій для збирання відкритої інформації (OSINT), ідентифікації поведінкових патернів та автоматизованого розпізнавання емоцій. Визначено переваги та ризики таких методів, їх нормативне регулювання та допустимість в судовому процесі.

Дата реєстрації

2025-09-12

Додано в НРАТ

2025-09-12