Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U003723, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

19-09-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Право на захист (теоретико – правові засади)

Здобувач

Винокуров Валерій Вікторович,

Керівник Оніщенко Наталія Миколаївна
Опонент Мерник Анастасія Муслімівна
Опонент Бобровник Світлана Василівна
Рецензент Тарахонич Тетяна Іванівна
Рецензент Сунєгін Сергій Олександрович

Опис

В дисертації на основі сучасних методів наукового пізнання досліджені теоретико – правові засади розуміння та еволюції категорії «право на захист». В сучасних умовах демократичних перетворень в Україні, ефективність гарантій прав і свобод людини до яких, в тому числі відноситься і право на захист, залежить від багатьох факторів: рівень розвитку інститутів демократії, стан економіки в державі, стан правотворчої діяльності в суспільстві, рівень правового виховання і культури населення. Забезпечення ефективного захисту прав людини від порушень та протиправних посягань є однією з найбільших проблем сучасності та української дійсності. Реальний захист прав людини виступає найважливішим завданням функціонування та взагалі існування української державності. Реалізація права людини на захист – це один із фундаментальних механізмів забезпечення прав людини, від ефективності реалізації якого залежить правопорядок в державі та відповідно юридичний захист кожного громадянина. Право на захист гарантує практичну реалізацію прав людини, та має на меті виключення можливості їх формалізації та одекларування останніх. Реальність, доступність та дієвість права на захист є стримуючим фактором щодо будь-яких суб’єктів від протиправних посягань на права людини. Головна мета будь-якої правової системи – це захист прав людини. Однією з ознак правової держави є реальність прав і свобод громадян, що слід розуміти, як те, що права і свободи громадян мають бути не тільки проголошені, а й гарантовані державою і відповідно захищені. Право може бути захисником прав і законних інтересів, провідником у простір справедливості, свободи, рівності, безпеки і правосуддя, дієвим чинником проти свавілля чиновників, а може формально існувати у «паперовому» форматі. Від правильної та опрацьованої в повній мірі теоретичної бази щодо дефініції права на захист та механізму його реалізації насамперед і залежить подальший розвиток нашої держави, її правової системи на шляху до розбудови правової держави, відповідно до сформованих європейських цінностей та правових орієнтирів. Дослідження цього питання сприяє удосконаленню суспільної свідомості в розрізі розуміння феномену «права на захист», що є запорукою утвердження справедливості в суспільстві, оскільки формування громадянського суспільства неможливе без належного гарантування права людини на захист своїх прав і свобод. Метою даного дисертаційного дослідження є комплексний аналіз поняття, сутності та змісту такої категорії як право на захист в контексті основоположних прав і свобод людини на основі сучасної української та зарубіжної загальнотеоретичної доктрини, а також чинного законодавства України та ратифікованих міжнародно-правових актів, узагальненої світової юридичної практики. Емпіричну основу дисертації становлять доктринальні джерела, до яких відносяться: монографії, дисертаційні дослідження та їх автореферати; фахові наукові статті в різних галузях права та гуманітарних дисциплін, тези доповідей та матеріали наукових конференцій за тематикою дисертаційного дослідження. Крім того, було проаналізовано законодавство у сфері забезпечення права на захист як України, так і країн Європейського Союзу. Дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень теоретико-правових засад права людини на захист. Автором зазначено, що сучасний етап розвитку юридичної науки характеризується необхідністю постійного комплексного аналізу поняття, змісту та значення права людини на захист. У процесі дослідження теоретичних аспектів теми дисертації, автором в рамках проблематики права на захист проаналізовано низка актуальних питань. Висвітлено ґенезис світоглядних та наукових уявлень про вказане явище, на підставі чого охарактеризовано сучасний стан його пізнання. Зазначено, що формування уявлень та концептуальних засад щодо прав людини бере свій початок з ранніх етапів розвитку людської цивілізації та простежується ще у найдавніших історичних джерелах, що відображали перші спроби осмислення природи людської гідності, свободи та справедливості. Античні мислителі в своїх творах розмірковували про різні аспекти права, в тому числі і права на захист, зокрема через розуміння таких категорій як істина і справедливість, рівність перед законом, а також ролі держави у забезпеченні цих прав. Ідеї античності про право на захист вплинули на розвиток правосуддя та законодавства відповідно до їх принципів справедливості, рівності та свободи людини. Ці ідеї стали основою для подальшого розвитку правових систем і вплинули на формування сучасного уявлення про право на захист. Обумовлено висновок, що значний історичний досвід дає змогу не лише глибше осмислити логіку формування та розвитку ідей прав і свобод людини, а й усвідомити складнощі та проблеми, які виникають у процесі їх практичного втілення в сучасних умовах. У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз теоретичних засад різних аспектів визначення права на захист у наукових працях вітчизняних авторів.

Дата реєстрації

2025-09-18

Додано в НРАТ

2025-09-18